Заголовок тимчасово відсутній

Так, це можливо

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, що затверджена наказом МФУ від 13.02.1998 № 59 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text (яка є обов’язковою для бюджетних підприємств, але використовується і приватними підприємствами) службове відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства (установи) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи (за наявністю документів, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю підприємства/установи).

Проте звертаємо увагу, що це визначення вже застаріле і не відображає всіх реалій приватної сфери економіки, а Інструкція №59 направлена виключно на контроль за витрачанням бюджетних коштів на відрядження, а не на регулювання відряджень як господарських операцій.

Підприємствам, що не фінансуються з бюджету, радимо розробити (якщо його немає) внутрішнє Положення про відрядження. Саме в цьому локальному акті, рекомендуємо визначити, які поїздки працівників вважаються відрядженням на підприємстві, і прописати в ньому, в тому числі, які ознаки відряджень притаманні саме поїздкам працівників з місця їх дистанційної роботи до головного офісу. Головне, щоб така поїздка була спричинена виробничою необхідністю (наприклад, робоча зустріч в офісі в Україні) і щоб прибуття та вибуття працівника здійснювалося у визначені терміни за наказом керівника підприємства.

Тож, якщо всі ці умови виконати, то направлення працівника за дорученням підприємства з місця дистанційної роботи буде відрядженням, в тому числі і скерування працівника до підприємства в офіс в Україну.

А от буде ПДФО/ВЗ чи ні буде залежити від того, як вчасно працівнику відхвітує і чи всі підтвердні документ будуть надані (п.170.9 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965)

Раді допомогти, звертайтесь ще!