Заголовок тимчасово відсутній

Вимоги проводити оцінку майна в цьому разі немає (мається на увазі оцінку професійного оцінювача згідно Закону про оцінку). Щодо визначення справедливох вартості окремих складових, ідприємство може зрбити це самостійно, орієнтуючись на чисту вартість реалізаціїї таких складових (за скільки можна продати), на інши фактори. Звичайно, якщо обладнання складне, то можливо залучити експерів, але це не буде обов'язкова оцінка .. Все одно рішення за підприємством, яке може на підставі тезнічних висновків еспертів, або звернувшись до виробника такого обладнання , визначити справедливу вартість кожного з компонентів. Пункт 9 П(С)БО 7 дає відповідь на питання, як розподілити вартість основного засобу між компонентами. Вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.

Для реалізації механізму пункту 9 П(С)БО 7 нам необхідно мати дані щодо справедливої вартості кожної з частин основного засобу, обліковувати які плануємо окремо.

Визначення справедливої вартості наведене в тому ж таки П(С)БО 7, це — сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату. у підсумку справедлива вартість кожної із частин може, а найімовірніше, точно не дорівнюватиме первісній вартості основного засобу, вартість якого розподіляємо. Адже первісна вартість основного засобу могла бути збільшена за рахунок додатково понесених витрат, необхідних для доведення основного засобу до стану, придатного до використання. Або ж вартість придбання «поштучно» відрізняється від вартості придбання «в комплексі». Для розподілу вартості рекомендуємо обрати базу розподілу, яка буде оптимальною саме для того ОЗ, вартість якого розподіляється (вага, площа, справедлива вартість тощо). Наприклад, для будівлі це була б площа. Для промислового обладнання можна взяти справедливу вартість окремих елементів на дату придбання або на дату розподілу. Визначаємо в межах вартості основного засобу розподілену первісну вартість та розподілений знос кожного з компонентів.Рішення щодо розподілу вартості, як і величину справедливої вартості кожного з елементів, рекомендуємо зафіксувати у наказі по підприємству

Приклад: основний засіб , первісна вартість 1000. знос 400 залишкова вартість 600. Складється з двох частин. Визначаємо справедливу вартість частин на дату придбання (за технічними, оціночними, ринковими даними). Виявилося за даними наших експертів, що вартість компоненту 1 склала б вроці придбання 450, вартість компоненту 2 - 650. Усього 1100. Отже, розподілена первісна вартісь першого компоненту 1000 х 450/1100 = 409, первісна вартість другого компоненту - 1000 х 650/1100=591. Разом 1000, як і нам потрібно. Так само розподіляється пропорційно знос, і виходимо на залишкову варітсть кожного з компонентів. Можна визначати справедливу вартість на момент розукомплектаціїї, тоді такий розрахунок в прикладі проводився б не з первісною вартістю 1000, а з залишковою 600, - визначали б однразу пропорційну заликову вартість кожного компонента, та відопвідно б розподілили накопичену амортизацію.

Раді допомогти, звертайтесь ще!