Заголовок тимчасово відсутній

Документом "Надходження додаткових витрат".

Витрати на транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання (уключаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів) входять до складу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) ( абз. 6 п. 9 П(С)БО 9). Такі витрати включаються до первісної вартості запасів ( п. 9 П(С)БО 9) і можуть бути відображені в обліку двома способами:
1) ТЗВ одразу включають до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів. У такому разі витрати на транспортування відображають на рахунку обліку запасів (наприклад, на рахунку 201 — при транспортуванні сировини та матеріалів, 22 — якщо активи, що перевозяться, є МШП, 281 — при відображенні витрат на доставку товарів) у складі їх первісної вартості. Окремо вартість таких витрат не виділяють. Такий прямий спосіб доцільно використовувати в разі, якщо можна достовірно визначити суму транспортних витрат, які безпосередньо належать до придбаних запасів ( п. 5.5 Метрекомендацій № 2). Тобто Мінфін рекомендує використовувати цей метод тоді, коли доставляється одне найменування, група або вид запасів. Якщо ж таких найменувань/груп/видів декілька, можна застосувати другий спосіб.
Водночас зазначимо: спосіб відображення ТЗВ в обліку підприємство обирає самостійно і закріплює своє рішення в наказі про облікову політику.
Тому для всіх ТЗВ підприємство має право встановити прямий спосіб їх відображення. У такому разі необхідно також установити базу, згідно з якою здійснюватиметься розподіл транспортних витрат при доставці декількох найменувань/груп/видів запасів (вартість, кількість, вага, обсяг запасів). Оскільки вага і обсяг запасів не завжди відомі, частіше базою розподілу призначають кількість або вартість. Обираючи з цих двох показників, на наш погляд, логічніше розподіляти суму ТЗВ пропорційно вартості запасів. Особливо в ситуації, коли підприємство придбаває запаси з різним кількісним виміром;
2) ТЗВ узагальнюють на окремому субрахунку рахунків обліку запасів (наприклад, на субрахунку 200 відображають ТЗВ на виробничі запаси, на суб­рахунку 289 — витрати на доставку товарів) або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, на субрахунку 2011 відображають витрати на доставку сировини та матеріалів). Як бачите, ступінь деталізації може бути різною — скільки субрахунків вводити і до яких груп запасів їх створювати, підприємство вирішує самостійно.
У разі, якщо ТЗВ відображаються на окремому субрахунку/окремому додатковому субрахунку, їх сума щомісячно розподіляється між сумою залишків запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули.

Раді допомогти, звертайтесь ще!