Заголовок тимчасово відсутній

Як правило, для придбання талонів на пальне з продавцем нафтопродуктів укладається договір, в якому обов’язково зазначаються марка та вид пального, його вартість, спосіб отримання (у цій ситуації це отримання пального за умови надання талону), перелік АЗС, які відпускають пальне, момент переходу права власності на пальне. Також у договорі закріплюється строк дії талонів, після закінчення якого їх можна обміняти на грошові кошти або інші талони.

Після укладення договору СГ – покупець перераховує кошти продавцю нафтопродуктів у строки, зазначені в рахунку, тож практично завжди спочатку здійснюється оплата талонів, а потім – їх використання, тобто фактична заправка автомобілів.

Якщо за умовами договору пальне переходить у власність покупця після оплати талонів і до фактичної заправки автомобіля, то в такому разі:

постачальник складає та надає покупцю видаткову накладну на пальне;
сторони підписують акт приймання-передачі пального, на підставі якого покупець талонів «передає» пальне на зберігання постачальнику, який «зберігає» його в ємностях на АЗС. Насправді ж ніякого фізичного руху пального при цьому не відбувається..
Втім, можуть бути і інші умови переходу права власності на пальне, наприклад, коли право власності переходить саме в момент заправки автомобіля на АЗС. На нашу думку, ці умови більше відповідають реальному стану речей. Проте, бухгалтерського обліку цей момент переходу права власності не змінює

Талон — це документ, який підтверджує право його власника на отримання певної кількості раніше оплаченого пального певної номенклатури, що зберігається на АЗС. Купівля-продаж талону на пальне – це купівля-продаж майнового права на отримання товару (пального), а не купівля-продаж самого пального.

Отримання талонів у постачальника пального

Бухгалтерській облік отримання талонів у постачальника пального.

Перша частина операції з отримання талонів – це отримання рахунку від постачальника та його оплата: Дт 371 Кт 311. Бажано, щоб у рахунку зазначалися саме талони, а не пальне, наприклад «талони на бензин А95+, номінал 20 л», відповідно, далі в рахунку вказується кількість та вартість саме талонів. Проте на практиці може бути по-різному.

Якщо покупець – платник ПДВ, він визнає своє право на податковий кредит на дату оплати талонів: Дт 641/ПДВ Кт 644. Ці записи в обліку робляться на підставі банківської виписки.

Друга частина – отримання талонів від постачальника. Як правило, передача талонів оформлюється видатковою накладною постачальника, у якій також мають бути зазначені саме талони, а не пальне.

Відповідно до Інструкції №291 на субрахунку 203 "Паливо" (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Виходячи з того, що відповідно до п. 7 П(С)БО 9 одиницею бухобліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид), то оплачені паливні картки чи талони слід обліковувати окремо від інших видів пального із застосування рахунків третього порядку (наприклад, 2033 «Оплачені паливні картки та талони»).

У теперішніх реаліях доводиться придбавати талони не тільки для потреб підприємства, а й для передачі працівникам. В цьому разі талони можна розглядати як товар і прибуткувати на рахунок 281. Втім, вибір між рахунками 203 та 281 не принциповий, можна всі талони обліковувати на рах. 203. Це не впливає на показники фінансової звітності – і виробничі запаси, і товари відображаються в одній статті балансу.

Якщо покупець – платник ПДВ, то отримання талонів він відображає в обліку записом Дт 203 (281) Кт 631 на вартість талонів без ПДВ, і робиться ще один запис – на суму податкового кредиту: Дт 644 Кт 631.

Якщо покупець – неплатник ПДВ, він прибуткує талони за вартістю з ПДВ: Дт 203 (281) Кт 631 на всю суму з ПДВ.

Одночасно закривається рахунок авансів: Дт 631 Кт 371.

Раді допомогти, звертайтесь ще!