Заголовок тимчасово відсутній

Ні, не може. Якщо ФОП отримує оплату на валютний рахунок, то вільно знімати валютну виручку ФОП не може. Відповідно до п. 42 розділу VI Положення № 2 НБУ резиденти-юридичні особи і фізичні особи-підприємці мають право проводити розрахунки із використанням знятої з власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти з метою забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном. Для інших потреб ФОП не може вільно зняти кошти з свого валютного рахунку. При роботі з валютою ФОП заборонено переказувати кошти з підприємницького валютного рахунку на свій особистий валютний рахунок (абз. 2 п. 113 Положення № 5) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005500-19 Згідно з п. 109 Положення № 5 за поточними рахунками в інвалюті СГ-резидентів (юросіб та ФОПів) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, включно з операціями з виплати/повернення коштів на відрядження за кордон (пп. 16 п. 109 Положення № 5). Щодо зняття валютної готівки за кордоном може бути дві позиції: смілива й обережна.
За сміливою позицією можна вважати, що зняття валютної готівки з рахунку ФОП не суперечить законодавству України, а перелік операцій у п. 109 Положення № 5 не є вичерпним. Тож з рахунку можна зняти валютну готівку в будь-якій сумі з будь-якою метою. Оскільки ФОП на ЄП не веде обліку витрат то такий ФОП не повинен підтверджувати витратні операції первинними документами (п. 296.1 ПКУ) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 За обережною позицією можна вважати, що перелік операцій у п. 109 Положення №5 є вичерпним і валютну готівку можна зняти лише на відрядження – пп. 16 п. 109 Положення № 5 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005500-19 Однак, відрядження – це робочі поїздки найманих працівників, то для самого ФОП поняття «відрядження» є досить умовним. Тож у цьому разі постає питання про документальне підтвердження такого «відрядження». Знову ж таки, ФОП — платник єдиного податку не зобов’язаний вести облік своїх витрат і підтверджувати їх документально. Отже, якщо ФОП обирає обережну позицію, він може зняти частину готівки у валюті, яка може бути використана на оплату проживання, транспорту, харчування тощо, а решту валютних коштів продати у час, визначений банком для таких операцій, та почекати, коли зарахується гривня від продажу валюти, і лише тоді розпоряджатися цими коштами.
Однак, штрафи за порушення валютного законодавства є досить значними. Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст. 11 та 15 Закону про валюту. Отже, за порушення вимог валютного законодавства можуть бути застосовані певні заходи впливу: 1). письмове застереження; 2). обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій; 3). штрафні санкції. До фізосіб-підприємців застосовуються заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених ст. 162-1 КУпАП, — до 3000 н. м. д. г. (до 51000 грн). Раді допомогти, звертайтесь ще