Заголовок тимчасово відсутній

Відповідно до НП(С)БО 32, Інвестиційна нерухомість – це власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу. Для того, щоб основні засоби визнати інвестиційною нерухомістю необхідно дотримання 2-х умов:

-вони використовуються виключно з метою отримання орендних платежів (тільки від операційної оренди, тобто тимчасової, без передачі права власності чи здавання в оренду на переважну частину можливого строку корисного використання таких об’єктів);

-та/або вони використовуються для збільшення власного капіталу (наприклад, вони можуть утримуватися з перспективою зростання вартості нерухомості та подальшого можливого продажу, але не протягом 12 місяців, а значно більшого, скоріше за все, невизначеного періоду часу).

Переведення операційної нерухомості до складу інвестиційної. Згідно з п. 24 НП(С)БО 32 таке переведення здійснюється, лише якщо змінився характер використання нерухомості.

Придбана та/або створена ІН зараховується на баланс за первісною вартістю ( п. 9 НП(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»). Потім на кожну дату балансу ІН відображається у фінансовій звітності за одним із двох методів ( п. 16 П(С)БО 32):

а) за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити;

б) за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигід від її відновлення, які визнаються відповідно до НП(С)БО 28 «Зменшення корисності активів».

На відміну від ІН, операційна нерухомість обліковується на дату балансу тільки за первісною вартістю. Тому якщо на підприємстві впроваджено метод оцінки за первісною вартістю також для ІН, то об’єкт нерухомості перейде за балансовою (залишковою) вартістю із субрахунку обліку операційної нерухомості (101 або 103) на субрахунок обліку ІН (100). Жодних різниць у цих вартостях не виникає.

Якщо для усіх подібних об’єктів ІН прийнято оцінку за справедливою вартістю ( в обліковій політиці) , то на дату переведення об’єкта до складу ІН може виникнути різниця між балансовою (залишковою) та справедливою вартістю такої нерухомості. Ця різниця відображається в порядку, передбаченому НП(С)БО 7 «Основні засоби» для дооцінок та уцінок (п. 27 НП(С)БО 32)

З точки зору облік податку на прибуток, вплив на фінансовий результата буде тільки у підприємств, які застосовують податкові різниці. Такі платники:

- збільшують фінрезультат на суму уцінок, включених до складу витрат згідно з НП(С)БО або МСФЗ (п. 138.1 ПКУ);

-зменшують фінрезультат на суму дооцінок у межах попередньо віднесених на витрати уцінок (п. 138.2 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще