Заголовок тимчасово відсутній

Так, це не буде порушенням законодавства. Надання послуг регулюється главою 63 (ст. 901 – 907) ЦКУ. Але в цих нормах ЦКУ не зазначено про необхідність складання актів приймання-передачі послуг, тому що послуга споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ). Позаяк послуги надають за договором, то саме в договорі і прописують особливості оформлення виконаних послуг. Оформляти можуть як рахунком-фактурою, так і актом. Яку з цих двох форм оформлення обрати, сторони вирішують самостійно. Якщо процес приймання-передачі відносно складний, тривалий, — доречно обирати акт. Якщо простий, — рахунок-фактуру. Щоправда, для окремих видів послуг, наприклад для телекомунікаційних (п. 74 Правил № 295), встановлено складання рахунку, а не акту приймання-передачі. Тому замість актів виконаних робіт можна використовувати рахунки-фактури, крім робіт за договором будівельного підряду. Однак, це має бути не простий рахунок, а рахунок фактура. Рахунок-фактура (рахунок–договір) може виконувати роль письмового договору як документ, в якому зафіксовано зміст правочину (ч. 1 ст. 207 ЦКУ). Якщо виконавець (підрядник) надав послуги (виконав роботи) і на підтвердження передав замовникові рахунок-фактуру, а останній його оплатив, такий договір буде виконаним. Чинним українським законодавством форму рахунку-фактури не встановлено. А тому кожне підприємство може розробити власну форму. Згідно зі Словником української мови фактура – рахунок за проданий товар із зазначенням його кількості та вартості. Рахунок-фактура (рахунок-договір) на послуги (роботи) — це рахунок на вже надані послуги (виконані роботи). Якщо такий рахунок виписано, це й означає, що послуги вже надано (роботи виконано). У разі оплати зазначеного рахунку отримувач (замовник) підтверджує, що він отримав послуги (роботи) та оплатив їх.

Але на практиці документи, які мають назву рахунку-фактури, використовують і для попередньої оплати, що є помилкою. По суті, на практиці маємо плутанину з використанням рахунків-фактур. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним у тексті рахунку-фактури або рахунку-договору окремо зазначати, що: 1). він складений за фактом наданої послуги (виконаної роботи); 2). якщо рахунок-фактуру використовують як договір, також зазначають, що він є формою письмового договору; 3). факт оплати рахунку підтверджує приймання послуги (виконаної роботи) замовником. Якщо рахунок-фактуру використовуватимуть замість акту, з погляду бухгалтерського обліку він виступатиме, серед іншого, в тому числі первинним документом. Отже, такий рахунок має містити обов’язкові реквізити, зазначені в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. У розділі «Документи» на «Бухгалтерській відеоплатформі № 1» можна знайти зразок такого Рахунку-договору, який може одночасно виступати як рахунок, договір та акт надання послуг (виконання робіт). Раді допомогти, звертайтесь ще