Правила внутрішнього трудового розпорядку: (не) обов'язкові для роботодавця

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку: поняття та нормативне підгрунтя
2. ПВТР для роботодавців: рекомендація чи необхідність
3. Структура ПВТР
4. Порядок затвердження ПВТР
5. Відповідальність за відсутність ПВТР
6. Висновки

Правила внутрішнього трудового розпорядку: поняття та нормативне підгрунтя

Сучасне трудове законодавство України немає чітко закріпленого поняття правила внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР). Його неможливо знайти ані в Кодексі законів про працю (далі КЗпП), ані в інших нормативно-правових актах. Проте, ціла стаття 142 КЗпП має назву «Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути і положення про дисципліну», але немає розшифрування, що саме мається на увазі під цим поняттям.

Аналізуючи практику застосування ПВТР можна зробити висновок, що

ПВТР – це локальний нормативний акт, який забезпечує правове регулювання трудових відносин на підприємстві, організацію його діяльності, визначає взаємні права та обов’язки адміністрації та працівників. Сфера дії цього документа поширюється на всіх працівників підприємства, незалежно від виду трудового договору, виконуваної роботи, посади та інших умов.

На сьогодні досі є чинними Типові правила №213, які були затверджені ще у далекому 1984 році. Відповідно до постанови ВРУ від 12.09.1991 №1545-XII, ці правила є чинними у частині, що не суперечить чинному трудовому законодавству. Тобто, роботодавець, може використовувати деякі положення Типових правил №13 як основу під час розробки власних ПВТР.

Законодавець не забороняє під час розробки власних правил використовувати як приклад відомчі документи, які регулюють це питання:

1. Типові правила внутрішнього службового розпорядку, затверджені наказом НАДС 03.03.2016 №50 (застосовуються для органів державної влади, інших державних органів та їх апарату);
2. Галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України, затверджені наказом МОЗ від 18.12.2000 №204-о.

Якщо розробка ПВТР викликає сумніви і паніку, можна використати Збірник уніфікованих форм. У ньому наведено окрім зразку ПВТР з обов'язковими розділами, ще й пояснення щодо загального оформлення ПВТР.

ПВТР для роботодавців: рекомендація чи необхідність

Як вище зазначали, що ст. 142 КЗпП передбачає наявність в обов'язковому порядку ПВТР на підприємстві, установі, організації:

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Окрім цієї статті, ПВТР зустрічаються і в інших статтях КЗпП, наприклад:

1. ст. 29 – роботодавець зобов'язаний при прийнятті на роботу ознайомити працівника з ПВТР;
2. п. 3 ч. 1 ст. 40 – систематичне невиконання працівником ПВТР є однією з підстав для звільнення;
3. ст. 52 – тривалість і режим роботи на підприємстві закріплюються у ПВТР;
4. ст. 57 – час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається ПВТР;
5. ст. 58 – порядок роботи при змінному графіку також встановлюється ПВТР;
6. ст. 66 – перерви в роботі мають бути зафіксовані у ПВТР;
7. ст. 143 – заходи заохочення працівників відображаються у ПВТР.

Можна зробити висновок, що незважаючи на відсутність закріпленого поняття, наявність ПВТР є не правом, а обов'язком для роботодавця. Цю ж позицію підтримує і Мінсоцполітики. Зокрема у листі від 21.06.2017 № 312/0/22-17/13.

Виходячи з положень ст. 142 КЗпП здається, що йдеться лише про підприємства, установи та організації.

Але як щодо фізичної особи - підприємця?

Мінсоцполітики у листі від 21.05.2019 № 34/0/23-19/133 зазначає, що ФОП, які мають найманих працівників, мають право не затверджувати ПВТР.

Також, Мінсоцполітики звертає увагу на те, що у випадку встановлення трудових відносин, фізична особа - підприємець виступає у ролі роботодавця, відповідно до норм КЗпП, то на нього покладається обов'язок з ведення кадрової документації.

Тобто, ФОП має право здійснювати наступні дії:

1. оформляти локальні акти,
2. укладати трудові договори у письмовій формі,
3. вести трудові книжки працівників,
4. вести книгу реєстрації локальних актів,
5. розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку,
6. вести табелі обліку використання робочого часу тощо.

Таким чином, ФОП може затверджувати ПВТР, проте не зобов'язаний. Але зважаючи на необхідність врегулювання питання режиму робочого часу працівників, він може додати відповідні положення до письмового договору з працівником.

Таким чином, підприємці можуть на власний розсуд обирати: чи мати їм ПВТР чи ні. Проте, зважаючи на нюанси застосування, доцільніше їх розробити та затвердити.

Структура ПВТР

У Збірнику уніфікованих форм наведено назви обов’язкових розділів ПВТР. За потреби текст правил може бути доповнено додатковими розділами.

Головною умовою, яку необхідно виконати при складанні ПВТР, це те, що потрібно включити в них інформацію, що прямо передбачена статтями КЗпП.

Отже, Правила можуть мати наступну структуру:

1. Загальні положення. У цьому розділі зазначають:

1. нормативні документи, відповідно до яких нормативних документів розроблені ПВТР,
2. категорії працівників на яких вони розповсюджуються: переконайтеся, що врахували дистанційних працівників (за наявності, ст. 60² КЗпП),
3. з ким ПВТР погоджені, мету та їх застосування.

2. Порядок прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників (робітників). У цьому розділі зазначають

1. правила оформлення кадрових документів та ознайомлення працівників з ними;
2. правила встановлення випробувального строку при прийнятті на роботу, навіть і для різних категорій працівників;
3. правила звільнення працівників.

3. Режим роботи. У цьому розділі зазначають робочий час і час відпочинку. При цьому у випадку, якщо в різних структурних підрозділах передбачений різний режим роботи, то про це також зазначають в ПВТР. Також, можна вказати, за наявності, способу фіксації факту початку та закінчення роботи співробітників.

У випадку встановлення змінного графіку роботи, то порядок його організації також зазначають.

4. Основні обов’язки працівників. У цьому розділі зазначаються основні обов’язки працівників, зокрема:

1. дотримання встановленого ПВТР режиму робочого часу;
2. виконання своїх трудових обов’язків;
3. нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації підприємства;
4. дотримання правил охорони праці;
5. виконання інших вимог.

Конкретні обов’язки кожного працівника регламентуються внутрішніми положеннями підприємства, посадовими та робочими інструкціями, а також умовами трудового договору.

5. Основні обов’язки роботодавця. В цьому розділі, зокрема, слід відобразити обов’язки роботодавця:

1. створити безпечні умови праці;
2. забезпечити працівників необхідними для роботи матеріалами, інструментами, технікою;
3. виконувати вимоги законодавства щодо виплати заробітної плати;
4. виконувати правила надання відпусток та інших гарантій, передбачених трудовим законодавством.

6. Преміювання та системи заохочень. Тут варто детально описати систему заохочувальних заходів для працівників матеріального та морального спрямування, таких як подяку, надання грошових премій, цінних подарунків та інше.

7. Відповідальність працівників і правила накладення стягнень. У цьому розділі зазначають правила притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. При розробці цього розділу необхідно дотримуватися вимог глав IX і X КЗпП і пам'ятати, що не можна зазначати умови, які погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, бо в такому разі вважатимуться недійсними.

Правила внутрішнього трудового розпорядку можуть бути оформлені на загальному бланку юридичної особи або на стандартних аркушах паперу формату А4 з дотриманням вимог ДСТУ 4163:2020

Порядок затвердження ПВТР

Стаття 142 КЗпП чітко регламентує алгоритм дій при розробці та затверджені ПВТР:

... затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Таким чином, для того, щоб затвердити ПВТР на підприємстві, потрібно зробити наступне:

Крок 1. Підготовка проєкту правил внутрішнього трудового розпорядку здійснює кадрова служба (особа, відповідальна за роботу з кадрами) юридичної особи.

Крок 2. Підготовлений проєкт правил надається на ознайомлення й внесення за необхідності правок і доповнень усім працівникам юридичної особи.

Крок 3. Після доопрацювання проєкт правил узгоджується зі службою охорони праці (інспектором з охорони праці) юридичної особи.

Крок 4. Якщо у структурі і штатній чисельності юридичної особи не передбачено служби охорони праці (інспектора з охорони праці), то правила внутрішнього трудового розпорядку погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Крок 5. Затвердження зборами трудового колективу за поданням роботодавця. Це рішення має бути оформлене протоколом загальних зборів трудового колективу.

Крок 6. Ознайомлення працівників.

Роботодавець немає чітких часових меж для затвердження ПВТР

Правила внутрішнього трудового розпорядку необхідно скласти в письмовій формі через те, що вони вважаються документом з організації процесів управління. Більш того, ст. 29 КЗпП прямо вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором власник або уповноважений ним орган ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

Чи можна оновлювати / змінювати ПВТР?

Так, і навіть необхідно. ПВТР повинні завжди бути актуальними.

Якщо на підприємстві відбулись зміни, які стосуються внутрішнього трудового розпорядку, то необхідно оновити ПВТР. Зазвичай правила корегуються в кінці року, щоб урахувати зміни трудового законодавства, які відбулися протягом поточного року, або ж якщо плануються зміни в організації процесу праці з нового року.

Іноді, змін стає настільки багато, що недоцільно їх вносити, а простіше затвердити нові ПВТР і запровадити їх з нового року.

Відповідальність за відсутність ПВТР

Якщо на підприємстві немає ПВТР, то застосовуються наступні заходи відповідальності:

1. на підставі ст. 265 КЗпП – штраф для суб'єкта господарювання в розмірі 1 МЗП. Цей штраф застосовується за порушення інших вимог законодавства про працю;
2. на підставі ст. 41 КУпАП – адміністративний штраф для посадових осіб підприємства в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн).

На застосування такої відповідальності також вказує Мінсоцполітики у листі від 21.06.2017 №312/0/22-17/13.

Проте, у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються.

Висновки

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні бути на кожному підприємстві.
2. Законодавство чітко регламентує порядок розробки і затвердження ПВТР. Цей процес відбувається в декілька етапів.
3. За потреби до ПВТР можуть вноситись зміни. Процедура внесення змін аналогічна до процедури затвердження самих ПВТР.
4. За відсутність ПВТР може наставати відповідальність згідно чинного законодавства.

Джерело: kadroland

Шаблони та зразки документів:

Правила внутрішнього трудового розпорядку на 2025 рік

Правила внутрішнього трудового розпорядку (у ФОП)

Протокол загальних зборів трудового колективу про затвердження ПВТР

Протокол загальних зборів трудового колективу ФОП, щодо затвердження ПВТР