Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що суд апеляційної інстанції постановою від 20.03.2025 у справі №420/28865/23:
- скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий/податковий орган) задовольнив;
- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 скасував;
- прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства (далі також – ТОВ, платник, позивач) про скасування податкового повідомлення-рішення відмовив.
Податковим органом було проведено позапланову перевірку ТОВ, за результатами якої складено акт від 13.06.2023, яким встановлено порушення п. 1.3. ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473), а саме:
- не дотримання термінів розрахунків у сфері ЗЕД через несвоєчасне надходження товару по угоді від 14.02.2022 укладеній між позивачем та нерезидентом (Китай), на підставі чого до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді пені за 17 днів прострочення термінів розрахунків з нерезидентом.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ТОВ здійснило дії щодо врегулювання питання своєчасних розрахунків з нерезидентом і під час адміністративного оскарження контролюючим органом не доведено протилежного, це виключає застосування штрафних санкцій у вигляді пені.
Суд першої інстанції при задоволенні позову також вважав, що вчинення позивачем дій щодо ініціації проведення медитаційного порядку врегулювання спору із компанією-нерезидентом, повернення суми передоплати та зняття з валютного контролю операції до моменту здійснення перевірки контролюючим органом, існування форс-мажорних обставини, які підтверджені ТПП України, є підставою для звільнення позивача від відповідальності.
Однак, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Апеляційний суд проаналізував частини 1, 3, 5 ст. 13 Закону №2473 та вказав на таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на обґрунтування вимог щодо протиправності оскаржуваного рішення посилається на наявність форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовими діями на території України.
Втім, позивач, як одна із сторін договору (контракту), повинен довести, що наявні обставини (введення воєнного стану, початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримання резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк.
При цьому, з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.
Апеляційний суд вказав, що в межах спірних правовідносин, надання сертифікату ТПП України, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично.
До того ж, при видачі сертифікату ТПП України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).
Відповідно до чинного законодавства України форс-мажорні обставини звільняють лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняють від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.
Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.
Отже, відсутність у позивача документу, який відповідно до вимог чинного законодавства та умов контракту засвідчує наявність форс-мажорних обставин та їх зв`язок із обставинами порушення, спростовує доводи позивача щодо підстав звільнення його від відповідальності за порушення платником валютного законодавства.
Джерело: ДПС
