Згідно з п. 43-1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» ПКУ при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо ОЗ:
- четвертої групи (машини та обладнання) та п'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки;
- третьої групи (передавальні пристрої) та дев'ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років.
ОЗ мають одночасно відповідати таким вимогам:
- введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
- не були у використанні.
При цьому такі ОЗ повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
При застосуванні положень цього пункту норми п. 138.3 ПКУ не застосовують в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації ОЗ та методів її нарахування.
Платник податку на прибуток має право використовувати мінімально допустимі строки амортизації до ОЗ, введених в експлуатацію з 01 січня 2020 року за умови, що такі ОЗ не були у використанні.
Отже, для нових ОЗ, що були введені в експлуатацію з 01.01.2022 та раніше не використовувались, підприємство може застосовувати прискорену амортизацію у податковому обліку на умовах, визначених п. 43-1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Джерело: лист ДПС від 10.08.2022 №1255/ІПК/99-00-21-02-02-06