Робота з готівкою: чи обов’язково мати розмінну монету

Чи обов'язково вносити розмінну монету в РРО? І які можуть бути наслідки, якщо не вносити розмінну монету?

👆 Таке питання надійшло до сервісу «Особистий Консультант», наші експерти ретельно працювали над ним та надали вичерпну відповідь🕵️:


Якщо суб’єкт господарювання здійснює готівкові розрахунки, він зобов’язаний мати розмінну монету для видачі решти.


Це передбачено п. 22 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148 (далі Положення №148), згідно з яким підприємства повинні забезпечувати наявність у касі банкнот, обігової та / або розмінної монети необхідних для розрахунків із покупцями.


Відповідно до пп. 4 п. 58 Положення №148, ДПС під час проведення перевірок перевіряє обов'язковість забезпечення постійної наявності в касах підприємств у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що перевіряються, монет для видачі здачі.


У разі відсутності розмінної монети може бути застосований адміністративний штраф відповідно до ст. 163-15 КУпАП – за перше порушення протягом року – від 1 700 до 3 400 грн, – за повторне порушення протягом року від 8 500 до 17 000 грн.


Такий адмінштраф має строк давності – два місяці з дня вчинення правопорушення (ст. 38 КУпАП).


Тому, якщо підприємство працює з готівкою, важливо забезпечувати наявність розмінної монети, щоб уникнути штрафів та проблем із контролюючими органами.


👌 Сервіс «Особистий Консультант» – це письмові безлімітні швидкі відповіді (від 15 хвилин) на професійні питання. Отримайте доступ до сервісу, оформивши передплату у пакетах «Професіонал», «Преміум».


Джерело: 7еminar

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

Стаття
Кадрова робота
14.05.2025

Призупинення дії трудового договору: незабаром – нові вимоги для роботодавців

У період воєнного стану українське трудове законодавство зазнало суттєвих змін, спрямованих на адаптацію умов праці до сучасних викликів. Одним із важливих механізмів стало призупинення дії трудового договору – тимчасовий інструмент, який дозволяє зберігати правові відносини між працівником і роботодавцем навіть за умов, коли виконання трудових обов’язків неможливе через збройну агресію.На сьогоднішній день до механізму призупинення внесено значні уточнення, які затверджені новим Законом України №4412-IX. Що саме зміниться у процедурі, які нові обмеження встановлено для строків призупинення, та які права мають працівники і роботодавці? Розглянемо основні положення й практичні аспекти цих нововведень