В інтерв'ю Укрінформ голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив:
Треба надати можливість легалізувати віртуальні капітали – задекларувати, сплативши 5% податку, і потім законно працювати з криптою
Є рецепт, як нам і надмірно не зарегулювати цю сферу, і уникнути безконтрольності, зокрема, в частині чесної сплати податків?
Нам не треба вигадувати новий велосипед. Варто скористатися досвідом, який є в тому ж Євросоюзі. Повинен бути регулятор (ми пропонуємо Нацбанк, але не виключаємо, що це може бути окремий спеціальний орган), який визначатиме правила на ринку, ліцензуватиме біржі. Біржі звітуватимуть перед Податковою про обсяг здійснених операцій, про операції конкретних фізичних осіб та про їхній прибуток. Фізичні особи повинні декларувати прибутки, і податок має справлятися саме під час його виведення, тобто після обміну на гривню, а не з приросту капіталу чи залежно від коливань курсу. Така модель, схоже, ні в кого не викликає заперечень.
Невирішене наразі питання: що робити з інвесторами, які вже матимуть криптовалюту на момент ухвалення закону? Вважаю, що має бути певний перехідний період, треба дати людям можливість за невеликий відсоток від обороту легалізувати віртуальні капітали – задекларувати один раз, сплативши, скажімо, 5%, і вже потім у законному полі здійснювати будь-які операції з криптою.
Про врегулювання проблем у секторі, де ми начебто маємо доволі потужного й за всіма ознаками інституційно спроможного регулятора. Мова про готівковий валютний ринок. Нещодавно ви повідомили про плани врегулювати основні проблеми пунктів обміну валют: зловживання легальних обмінників, які встановлюють різні курси на ту саму валюту (зокрема, залежно від року випуску банкнот), та діяльність нелегальних обмінних пунктів, які не сплачують податки…
По-перше, усі мають зрозуміти, що мова про шахрайство, коли за якийсь різновид товару, яким хтось оперує, встановлюється додаткова маржа за певною ознакою: кольором, вологістю, температурою абощо. І це – в умовах конкурентної змови багатьох учасників ринку, щоб людина не пішла по долари до когось іншого. Отже, усі конкуренти отримують додаткову маржинальність, а люди втрачають.
Я звернувся до Національного банку з вимогою вжити заходів до суб’єктів, які мають ліцензії і вдаються до шахрайських дій, та до Нацполу, щоб притягнути до відповідальності суб’єктів, які не мають ліцензій. Взагалі до поліції я звернувся з питанням: чому такі обмінники ще працюють? Їх же видно, у них є вивіски, вони рекламують свою діяльність, мають телеграм-канали. Ніхто ж не заважає будь-якому оперуповноваженому придбати 100 доларів у межах контрольної закупівлі, користуючись послугами цих шахраїв, і притягнути їх до кримінальної відповідальності за незаконні валютні операції. Це ж елементарні речі, які правоохоронці можуть зробити, але чомусь дотепер заплющували на це очі. Здогадуємося – чому. На шостому році нашої каденції за це особливо соромно.
Вірите, що питання швидко врегулюють, чи справа затягнеться на місяці або й на роки?
Мені доповідають, що після мого публічного посту від незаконного «ранжування» купюр в обмінниках уже відмовилися. Але ж питання не тільки в конкретній реакції таких гравців, а в тому, щоб системно вирішити питання. Щоб правоохоронні органи й регулятор ретельно займалися вивченням цієї проблематики і системно впливали на ринок.
Джерело: Укрінформ