Нарахування пені без ухвалення податкового повідомлення-рішення

Верховний Суд вказав, що пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання не є грошовим зобов’язанням, тому її нарахування не потребує ухвалення податкового повідомлення-рішення

619

08 січня 2025 року Верховний Суд розглянув касаційну скаргу платника податків на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.


Платник, який мав податковий борг у звітному періоді, оскаржив до суду нарахування пені з податку на додану вартість (яку орган ДПС нарахував без ухвалення окремого податкового повідомлення-рішення), оскільки, на думку позивача, відповідно до змін до Податкового кодексу України, з 23 травня 2020 року пеня є грошовим зобов’язанням та нарахувати її можна лише шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.


Місцевий окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовив у задоволенні позову, вказавши, що нарахування пені не потребує окремого рішення.


Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, з огляду на таке. Починаючи з 23 травня 2020 року, пеня, яку автоматично нараховують на податкові борги, не є грошовим зобов’язанням у контексті підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України.


Тому, органи ДПС, на думку ВС, не зобов’язані видавати податкові повідомлення-рішення для стягнення такої пені.


Пеня, яку нараховують за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є окремим видом грошового зобов’язання, для визначення якого контрольний орган зобов’язаний приймати податкове повідомлення-рішення.


Джерело: постанова ВС від 08.01.2025 у справі №280/3821/24

619

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇

1

19

2

41

2

13

2

25

3

17

4

769

4

795

4

23

3

25

4

171

4

52

3

19

4

377

3

22

3

586

5

83

4

561

4

23

5

96

Оновлено
Зміни у законодавстві
13.03.2026

Законопроєкт про розкриття рахунків для держорганів на порядку денному у Комітета

У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроєкт №14327-1, який має на меті забезпечити приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС і критеріїв Європейської платіжної ради. Документ зберігає концепцію базового законопроєкту, але посилює її інституційно, зокрема через прозорий конкурс на посаду керівника Держфінмоніторингу та розширення інструментів фінансового моніторингу. Законопроєкт передбачає створення нових реєстрів, розширення кола суб’єктів фінмоніторингу та запровадження додаткових обов’язків для банків, фінансових установ і бізнесу, водночас не обмежуючи проведення фінансових операцій фізичних осіб

основне зображення для Законопроєкт про розкриття рахунків для держорганів на порядку денному у Комітета
4

288