Що зміниться для державних і комунальних підприємств після скасування Господарського кодексу

9 січня 2025 року Верховна Рада прийняла Закон «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (законопроєкт № 6013, далі – Закон). У цьому Законі перехідним періодом визнається строк, що починається з дня набрання чинності Законом і завершується через сім років з вказаного дня.

А набирає чинності він з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини другої статті 20, яка набирає чинності через чотири роки.

Державні та комунальні підприємства: їх перереєстрація в АТ і ТОВ, строки такої перереєстрації

В Законі йдеться про заборону на внесення змін до відомостей про державні підприємства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, крім відомостей, що пов’язані з їх перетворенням, злиттям з господарським товариством, приєднанням до господарського товариства, ліквідацією або зміною суб’єкта, що виконує функції власника підприємства.

Іншими словами через чотири роки щодо державних підприємств можна буде вносити лише зміни, пов’язані з їх припиненням.

Через два роки після набрання чинності Законом усі підприємства зобов’язані будуть мати власний вебсайт, на якому в порядку та строки, встановлені КМУ, розміщуватиметься інформація, що підлягає оприлюдненню. А державні та комунальні підприємства зобов’язані будуть оприлюднювати інформацію, визначену у ч. 2 ст. 5 Закону, ще й на офіційному сайті Фонду державного майна України та на офіційних вебсайтах суб’єктів, що виконують функції власника підприємства.

Через сім років втратять чинність «перехідні» ст. 4-19 Закону, які врегульовуватимуть діяльність підприємств протягом перехідного періоду.

Протягом перехідного періоду регулюватиметься діяльність державних підприємств, які діятимуть як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Державне комерційне підприємство є суб’єктом підприємницької діяльності, яке діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном.

Казенне підприємство є суб’єктом підприємницької діяльності, яке діє на основі модельного статуту і утворене у галузях економіки, в яких:

1. законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;
2. основним (понад 50%) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;
3. за умовами господарювання не можлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;
4. переважаючим (понад 50%) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;
5. приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом;
6. здійснюється медичне обслуговування населення.

Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Існуватимуть також комунальні унітарні підприємства, приватні підприємства і іноземні підприємства.

Діяльність підприємств регулюватиметься Законом, іншими законами, Цивільним кодексом України, а також статутами підприємств. А особливості управління державним підприємством визначатимуться Законом України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності» та Законом України від 16.06.2011 №3531-VI «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».

Господарський кодекс України втрачає чинність з дня набрання чинності Законом

З дня набрання чинності Законом буде заборонено створення юридичних осіб в організаційно-правових формах приватного підприємства, колективного підприємства, державного підприємства, казенного підприємства, комунального підприємства, спільного комунального підприємства, дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації, орендного підприємства, індивідуального підприємства, сімейного підприємства, спільного підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями, фермерського господарства, колективного сільськогосподарського підприємства, малого підприємства, колективного підприємства.

Протягом п’яти років з дня набрання чинності Законом власник (суб’єкт, що виконує функції власника підприємства) зобов’язаний прийняти рішення про реорганізацію вказаного у попередньому абзаці підприємства (злиття з господарським товариством, приєднання до господарського товариства, перетворення в господарське товариство) або його ліквідацію.

Відповідно до ст. 84 ЦКУ господарські товариства, як вид підприємницьких товариств, можуть існувати в таких організаційно-правових формах:

1. повне товариство,
2. командитне товариство,
3. товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю,
4. акціонерне товариство.

Отже, усі підприємства, які існують станом на дату набрання чинності Законом, мають бути перетворені в господарські товариства зазначених організаційно-правових форм протягом 5-ти років.

Зміни в управлінні і фінансовій сфері у зв’язку зі зміною форми власності

Управління державними підприємствами, а також господарськими товариствами суб’єктами державного сектору економіки - юридичними особами, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів, здійснюватимуть Кабінет Міністрів України та інші суб’єкти управління об’єктами державної власності відповідно до Закону України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності» та інших спеціальних законів.

Тобто повноваження управляти державними підприємствами та господарськими товариствами, в яких вирішальний вплив матиме державна частка у статутному капіталі, здійснюватиме держава через КМУ чи спеціальні органи управління. Такі спеціальні суб’єкти управління об’єктами державної власності перелічені у ст. 4 Закону від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності».

Проведення інвентаризації майна

Закон передбачає обов’язкову інвентаризацію майна лише у разі ліквідації юридичних осіб з державною часткою.

Так, юридичні особи, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів, які на день набрання чинності цим Законом не надавали понад 5 років поспіль до уповноваженого органу управління інформацію про свою діяльність, а також до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності і за відсутності у таких відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, ЄСВ, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та відкритих виконавчих проваджень ліквідуються.

Ліквідація таких юридичних осіб здійснюється за рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, до компетенції якого належить його створення на підставі вжитих цим суб’єктом заходів щодо інвентаризації майна належного юридичним особам, що ліквідується, а також майна його філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує його корпоративні права в інших юридичних особах, виявлення та вжиття заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Зміни в оподаткуванні та звітності

Протягом перехідного періоду державні підприємства зобов’язані будуть складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік, який вважатиметься основним плановим документом державних і комунальних підприємств. Відповідно до плану підприємство отримуватиме доходи і здійснюватиме видатки, визначатиме обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Фінансовий план державних і комунальних підприємств підлягатиме затвердженню наглядовою радою до 1 вересня року, що передує плановому. Після затвердження фінансового плану наглядова рада подаватиме фінансовий план та зведені основні фінансові показники суб’єкту, що виконує функції власника підприємства, а також центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, та центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, у строки та в порядку, передбаченому законодавством.

Такі підприємства зобов’язані будуть оприлюднювати на своїх сайтах:

1. річну фінансову звітність за останні три роки, документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
2. річні звіти наглядової ради та керівника підприємства;
3. перелік афілійованих осіб, а також аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності підприємства за останні три роки.

Річна фінансова звітність державного та комунального підприємства підлягатиме обов’язковій перевірці незалежним аудитором.

Олександр ЄФІМОВ, Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доцент кафедри приватного права Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, доктор філософії права, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, адвокат, аудитор