Норматив 4%: ТОП-7 ситуацій (не)виконання та заповнення звіту

Основні правила виконання нормативу та сплати внеску

Перед тим як заповнювати звіт про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю згадаємо основні правила.

Для роботодавців із СКШП від 8 до 25 працівників норматив становить 1 робоче місце. Якщо СКШП понад 25 працівників – норматив становить 4% СКШП з округленням до цілого за математичними правилами. Для закладів охорони здоров’я та інших спеціалізованих установ – норматив складає 2% від СКШП за квартал.

При чому платниками внеску є роботодавці, у яких СКШП за квартал становить 8 і більше працівників і які не виконали норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.

Тобто норматив мають виконувати усі роботодавці, а внесок сплачувати тільки ті, які цей норматив не виконали.

І тут є важливий нюанс: СКШП для визначення самого нормативу та показник кількості працівників для розрахунку середньомісячної зарплати при обчисленні внеску – це не тотожні показники.

Сам внесок розраховують від середньомісячної зарплати за квартал та кількості невиконаних робочих місць. На період воєнного стану сума внеску сплачується у розмірі 50% від визначеної законом суми.

Але перед тим як рахувати внесок, потрібно правильно визначити дві речі:

1. СКШП для визначення нормативу (при чому по всьому підприємству та окремо по працівниках, яким встановлено інвалідність);
2. середню зарплату для розрахунку внеску, на яку впливає середня кількість працівників.

Саме тут і ховаються найбільші нюанси. Адже для обчислення середньої кількості працівників (для внеску) потрібно виключити певні категорії працівників із СКШП, які включають до СКШП для нормативу. Крім того, для внеску до середньої кількості працівників включаються зовнішні сумісники в еквіваленті повної зайнятості. А для самого нормативу зовнішні сумісники взагалі значення не мають.

Отже, розберемо окремі ситуації.

Ситуація 1. Чи виключаються із СКШП для нормативу працівники, з якими призупинено трудові договори?

Для розрахунку нормативу – ні. Сам факт призупинення трудового договору не є підставою для виключення із СКШП.

Працівник, з яким призупинено дію трудового договору, залишається працівником підприємства. Призупинення трудового договору не припиняє трудових відносин.

Тому для визначення СКШП, від якої залежить сам норматив, такого працівника враховуємо. Адже Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджену наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286 (далі – Інструкція №286) не містить виключень при обчисленні СКШП для таких працівників. Тому працівник, з яким призупинено дію трудового договору буде враховуватися до облікової кількості штатних працівників і відповідно до СКШП (звісно, якщо це основне місце роботи працівника). А отже, такий працівник буде впливати на розмір нормативу.

Але далі застосовується інший документ – Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою Кабміну від 25.02.2026 №268 (далі – Порядок №268). Він визначає спеціальні правила для обчислення середньомісячної зарплати, що використовується саме для розрахунку внеску. За цим Порядком працівники з призупиненими договорами не враховуються у відповідному показнику кількості працівників.

Отже, маємо класичну ситуацію 2026 року:

1. для нормативу – включаємо;
2. для середньої зарплати при розрахунку внеску – не включаємо.

Ситуація 2. Підприємство на окупованій території, 40 працівників із призупиненими договорами і директор на 0,125 «ставки»: чи треба подавати Звіт і платити внесок?

Сам факт того, що підприємство розташоване на тимчасово окупованій території, не означає автоматичного звільнення від нормативу та внеску.

Важливо розрізняти:

1. місцезнаходження підприємства;
2. місце, де фактично виконують роботу працівники.

Постанова КМУ від 01.04.2026 №490 «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» (далі – Постанова №490) передбачає виключення з розрахунку нормативу працівників, які виконують трудові обов’язки безпосередньо на територіях активних бойових дій, включених до відповідного Переліку. Це правило було встановлено постановою КМУ від 19.08.2026 №1047 «Про внесення зміни до пункту 3 переліку штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» (далі – Постанова №1047) і застосовується з 1 січня 2026 року. Тобто мова йде саме про роботу безпосередньо на таких територіях, а не просто про юридичну адресу підприємства.

Щодо працівників із призупиненими трудовими договорами ситуація ще цікавіша.

Для визначення нормативу працівники, з якими призупинено трудові договори, загалом враховуються у СКШП за правилами Інструкції №286.

А от для розрахунку середньомісячної зарплати з метою визначення суми внеску Порядок №268 передбачає їх виключення з розрахунку.

Тому якщо у підприємства 40 працівників із призупиненими трудовими договорами та директор, який продовжує працювати, не можна автоматично сказати: «Працює лише одна людина, отже СКШП – 1».

Для нормативу ситуація може виглядати так:

40 призупинених працівників + директор = 41 працівник, якщо немає інших підстав для виключення.

Тоді підприємство потрапляє до категорії роботодавців із СКШП понад 25 осіб, а норматив визначається у розмірі 4%.

При цьому для розрахунку середньої зарплати за Порядком №268 призупинених працівників уже не беремо. Якщо зарплату отримує тільки директор, саме його нарахування фактично формуватиме показник середньої зарплати для внеску.

Тобто не можна змішувати СКШП для нормативу і кількість працівників для розрахунку середньої зарплати.

Ситуація 3. На підприємстві 16 працівників, але зарплату отримують лише двоє, з іншими призупинено дію трудового договору. Чи потрібно зарплату двох ділити на 16 для обчислення цільового внеску?

Ні, не потрібно. При обчисленні середньомісячної зарплати нараховану зарпалту слід ділити на 2х працівників.

Порядок №268 встановлює формулу розрахунку середньомісячної зарплати:

ЗПсер = ЗПкварт : Ксер : П,

де:

1. ЗПкварт – зарплата за квартал, яка враховується для розрахунку;
2. Ксер – середня кількість працівників, яким нараховано зарплату;
3. П – кількість місяців у календарному кварталі, за які здійснено нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення).

Тобто якщо в ситуації із 16 працівниками зарплату протягом кварталу отримували тільки двоє, не можна просто поділити всю зарплату на 16.

Потрібно визначити Ксер за правилами Порядку №268.

Наприклад, якщо протягом усього кварталу зарплату отримували лише двоє працівників і вони повністю враховуються у відповідному показнику. Крім того, працівники, з якими призупинено дію трудового договору не включаються до розрахунку середньої кількості працівників (див. ситуацію 1). Тож формула обчислення середньої зарплати буде наступною:

ЗПсер = зарплата двох працівників за квартал : 2 : 3.

Ситуація 4. Якщо працівник з інвалідністю часто хворіє, чи впливає це на норматив?

Сам лікарняний не виключає працівника із загальної СКШП. Працівник залишається у трудових відносинах і продовжує враховуватися у загальній чисельності. Звісно якщо це основне місце роботи працівника.

Але для зарахування його саме до виконання нормативу як особи з інвалідністю важливе інше правило – зарплатний критерій.

Лікарняні не є заробітною платою для цієї мети. Тому якщо працівник частину місяця хворів і його зарплата за відпрацьований час не перевищила МЗП, самого факту, що разом із лікарняними він отримав більше МЗП, недостатньо.

Тобто:

1. у СКШП – працівник залишається;
2. але до виконання нормативу як працівник з інвалідністю – може не зараховуватися за відповідний місяць.

Ситуація 5. Чи включати зарплату кочегарів, якщо робоче місце не атестоване?

Сама назва професії не вирішує це питання.

Постанова №490 визначає перелік штатних одиниць, які не включаються до СКШП при розрахунку нормативу, якщо робота належить до важких, шкідливих чи небезпечних умов праці.

Зокрема, йдеться про штатні одиниці, умови праці на яких за результатами атестації робочих місць віднесені до 3-го або 4-го класу, а також про окремі роботи підвищеної небезпеки, для яких є дозвіл та декларація.

Тому не можна просто сказати: «кочегар – це шкідлива професія, отже виключаємо».

Якщо підприємство хоче виключити відповідну штатну одиницю з розрахунку нормативу через шкідливі умови праці, потрібно мати підставу, передбачену Постановою №490.

Так, Постановою №490 визначено, що не включаються до СКШП під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю штатні одиниці,

1. умови праці на яких відносять до робіт зі шкідливими умовами праці, в тому числі важкими та напруженими умовами праці (3 клас) або з небезпечними умовами праці (4 клас);
2. та проведена атестація робочих місць.

Таким чином, відсутність атестації робочого місця, навпаки, створює проблему з підтвердженням того, що умови праці відповідають критеріям, передбаченим Переліком. А отже не рекомендуємо виключати кочегарів із СКШП лише за назвою професії.

Ситуація 6. Як у Звіті показати, що на підприємстві є шкідливі умови праці і через це норматив менший?

Окремого поля у формі звіту немає. Але це враховується безпосередньо при розрахунку показника СКШП у розділі I Звіту.

Так, у рядку 1 розділу I зазначають СКШП за звітний період. При цьому до СКШП для розрахунку нормативу не включають штатні одиниці, які належать до робіт, професій із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці відповідно до Переліку, затвердженого Постановою №490. Це передбачено як ст. 18-2 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», так і у примітці до звіту.

Отже, при на етапі обчислення СКШП для нормативу потрібно працівників за Постановою №490 виключити. Саме цей показник потім впливає на величину нормативу. І саме цей показник (вже зменшений на кількість працівників за Постановою №490) зазначаємо в рядку 1 розділу 1 звіту.

Ситуація 7. Працівників із зони активних бойових дій раніше не виключали. Чи потрібно перераховувати внесок за І та ІІ квартали?

Так, якщо працівники відповідають новій підставі для виключення, показники за попередні квартали потрібно переглянути.

Це особливо важливо після прийняття Постанови №1047. Нею до Переліку додано працівників, які виконують трудові обов’язки безпосередньо на територіях активних бойових дій, включених до відповідного Переліку територій.

Причому Постанова №1047 прямо передбачає, що вона застосовується з 1 січня 2026 року.

Тому якщо через таке виключення змінюється СКШП, норматив, кількість невиконаних місць або сума внеску за І чи ІІ квартал, потрібно зробити перерахунок.

Якщо Звіт за відповідний квартал уже подано, виправлення проводять через «Звітний новий» або «Уточнюючий» – залежно від того, чи минув граничний строк подання.

Читайте більше:

Зарплата 8643,70 грн і лікарняні 3603,15 грн: чи зарахують працівника з інвалідністю до нормативу

Перевірки Держпраці вже у листопаді: 7 помилок у розрахунку нормативу для осіб з інвалідністю

Новий звіт для роботодавців з 1 жовтня: хто подає форму та як розрахувати внесок

Не подали Звіт про внесок за працевлаштування осіб з інвалідністю до 9 листопада: який буде штраф

Як подати новий Звіт про внесок за осіб з інвалідністю: Електронний кабінет, Medoc, Дія та Вчасно

Звіт про внесок на працевлаштування осіб з інвалідністю: ДПС роз’яснила правила для незалежної професійної діяльності

Хто не сплачує внесок за працевлаштування осіб з інвалідністю: пояснення ДПС