Використання свердловини на воду: чи можна перебувати на спрощеній системі

Суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток корисних копалин (окрім місцевих), не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування. Наявність дозволу на спеціальне водокористування не звільняє від цієї вимоги, оскільки видобуток підземних вод регулюється, як вид користування надрами, який виключає можливість застосування спрощеної системи оподаткування

0

13

Товариство є платником податку на прибуток та зареєстроване платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є 68.20. – Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.


Товариство має у власності земельну ділянку на якій знаходиться свердловина. На відповідну свердловину платником податків отримано паспорт свердловини на воду та дозвіл на спеціальне водокористування. Свердловина використовується виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб обсягом, що не перевищує 5 кубічних метрів на добу. Товариство має дозвіл на спеціальне водокористування. Дозвіл на видобування корисних копалин не має.


Враховуючи вищевикладене Товариство запитало:


  1. чи вважається Товариство суб’єктом господарювання, що здійснює діяльність з видобутку корисних копалин;
  2. чи може Товариство бути платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків якщо Товариство має дозвіл на спеціальне водокористування?

       

Податківці вказали, що відповідно до пп. 14.1.91 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.


Добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (пп. 14.1.51 Кодексу).


Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. (ст. 6 Кодексу України про надра )


Переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення»,  відповідно до якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.


Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим (ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра).


Відповідно до ст. 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування зокрема, для:


видобування корисних копалин.


Тому, відповідно до норм Кодексу України про надра, видобування корисних копалин є одним із видом користування надрами на підставі дозволу на спеціальне водокористування.


Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у розділі XIV Кодексу.


Відповідно до пп. 5 пп. 291.5.1 Кодексу, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.


Враховуючи вищезазначене, юридична особа, яка має дозвіл на спеціальне водокористування не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, бути платником єдиного податку третьої групи.


Джерело: ІПК від 08.11.2024 №5157/ІПК/99-00-04-03-03

0

13