У випадку стягнення невеликих сум боргів, юристи, зазвичай, зазначають, що немає сенсу навіть розпочинати судовий спір.
Чому?
Невеликі суми боргу, наприклад, 2000 грн, недоцільно стягувати у судовому порядку через супутні витрати. Так, судовий збір за подання позовної заяви до суду – 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум в поточному 2024 році – 3028 грн.
Тобто, щоб стягнути 2000 грн боргу з недобросовісного контрагента, потрібно сплатити 3028 грн судового збору.
Не забувайте врахувати також витрати на підготовку документів (папір, картридж, поштові відправлення тощо), ще й – роботу юристів. То виходить, що за стягненням боргів у розмірі 4000 – 5000 грн взагалі не варто звертатися не суду.
Якщо йдеться про великий бізнес, то за стягненням сум у 10000-20000 грн ніхто не поспішає звертатися до суду. У таких випадках у бухгалтера в паперах з'являється заборгованість, яка вносить дисбаланс в роботу, особливо коли такою заборгованістю ніхто не хоче займатися.
Навіть, якщо і можна розпочати судовий спір, то таку справу можуть розглядати і пів року, і рік, і більше.
Проте, існує спосіб стягнути такі борги швидко та недорого і зараз ми його розглянемо.
У Господарському процесуальному кодексі (далі – ГПК) передбачено два види провадження:
- позовне провадження – всім відомий спосіб, коли подається позов до суду;
- наказне провадження – коли до суду подається заява з документами, а за результатами такого розгляду буде видано судовий наказ про стягнення коштів з боржника.
В чому переваги наказного провадження?
Якщо документи, які були подані до суду, в порядку, то наказ суд видає протягом п’яти днів.
Відповідно до ст. 147 ГПК із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи – підприємці.
Розгляд справи проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Умови для звернення до суду із заявою в рамках наказного провадження
Для того, щоб звернутися до господарського суду за наказом, повинні бути дотримані наступні умови.
По-перше, вимога повинна бути тільки грошова. Ніякого боргу з постачання товару, виконання робіт і т.д.
Наприклад, підприємство поставило товар, і йому не сплатили кошти. Вимога грошова, тому можна подати заяву і отримати наказ про стягнення коштів. У випадку, якщо було сплачено за товар, а його не поставили, то шляхом наказного провадження борг стягнути не можна, адже це не грошова вимога.
По-друге, борг повинен виникнути на підставі письмового договору, в тому числі укладеного в електронній формі.
По-третє, сума вимоги не повинна перевищувати 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році це 302800 грн).
По-четверте, не повинно бути спору щодо заборгованості.
Отже, якщо існує така дебіторська заборгованість, можна подавати заяву до суду.
Чому це вигідно, окрім швидкого розгляду справи, про що вже було зазначено?
За подання заяви в наказному провадженні слід сплатити 302,80 грн.
Якщо порівняти, то у випадку звернення до суду з позовною заявою про стягнення невеликих сум потрібно сплатити 1,5% від ціни позову, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня року, в якому подається позов. В 2024 році це 3028 грн. А якщо йти шляхом наказного провадження, то сплатити треба всього 302,80 грн. Отже, є суттєва вигода.
Для звернення до суду слід підготувати письмову заяву. Вимоги до такої заяви наведені у ст. 150 ГПК.
Перелік документів, які необхідно подати разом із заявою, наведено в ч. 3 ст. 150 ГПК:
- документ, що підтверджує оплату судового збору,
- копії договору, на підставі якого виник борг,
- документи, що підтверджують самі обставини виникнення боргу.
Які це можуть бути додаткові документи, що підтверджують самі обставини виникнення боргу?
Найкращим варіантом підтвердження є листування, в якому боржник підтверджував борг, або акт звірки. Якщо нічого такого немає, то необхідно підтвердити факт виконання з вашого боку зобов’язань, які визначені договором. Наприклад, подання акту приймання - передачі товару, чи акту наданих послуг. З цих документів видно, що постачання товару чи надання послуг з вашого боку відбулося і зазначаєте, що покупець не оплатив товар, а відповідно до такого-то пункту договору повинен був сплатити до певної дати.
Результат розгляду справи
У випадку, якщо заява і супроводжуючі документи в порядку і підтверджують наявність боргу, то протягом п’яти днів можна отримати судовий наказ. Для цього суд не викликатиме на засідання ні заявника, ні боржника, а без участі сторін видасть наказ і цей наказ буде надіслано як заявнику, так і боржнику.
Далі наступає найбільш важливий момент, від якого залежатиме доля боргу і наступні кроки заявника.
Боржник, який отримав наказ, відповідно до статті 157 ГПК, має право протягом 15 днів подати заяву про його скасування до того ж суду, який його видав.
Якщо заява про скасування подана вчасно і оформлена згідно з вимогами ГПК, то суд скасовує наказ про стягнення боргів.
Важливо розуміти, що суд не розбиратиметься хто правий, а хто ні. Адже в порядку наказного провадження не розглядаються спори. У цьому провадженні розглядаються тільки безспірні вимоги
Таким чином, заявник або буде мати наказ про стягнення боргу з боржника, і це буде швидко і за дуже незначні кошти, або, якщо наказ скасують, то процес стягнення боргів розпочинається з початкової точки і можна буде звернутися до суду як звичайно, в порядку позовного провадження.
Судовий наказ може легко отримати заявник, але й боржник може легко його скасувати
Проте, якщо боржник дійсно винен кошти, то він не готуватиме документи, не платитиме судовий збір за скасування наказу. Особливо коли йдеться про незначні суми.
Висновки
- Існує окремий вид судового провадження – наказне провадження.
- У випадку існування письмового договору, відповідно до якого контрагент винен кошти, можна звернутися до суду із заявою про стягнення такої заборгованості у наказному провадженні.
- Судовий збір за видачу такого наказу у 2024 році 302,80 грн.
- Суд видає наказ про стягнення заборгованості протягом п'яти днів.
Тетяна ДОНЕЦЬ, шеф-редактор 7eminar, практикуючий юрист, адвокат з 20-річним досвідом роботи