Облік шин на підприємстві: від придбання до списання

Облік шин на підприємстві: на якому рахунку

Придбання шин можливе через купівлю окремо або в складі автомобіля. Розглянемо обидва варіанти.

Якщо шини купуються окремо, їх обліковують на субрахунку 207 «Запасні частини».

Неважливо наскільки дорогими чи дешевими є ці шини (адже деякі шини можуть коштувати і набагато більше 20 тис. грн, що, тим не менше, ніяк не робить їх основним засобом) – це завжди запасні частини. І тут нам чітко допомагає Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджені наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291, яка прямо встановлює: для обліку шин – використовується лише рахунок 207.

Коли шини надходять разом із транспортним засобом, вони разом із ним обліковуються на субрахунку 105 «Транспортні засоби» та амортизуються разом із ним.

Основним документом для обліку шин є Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів, затверджені наказом Мінтрансзв’язку від 20.05.2006 №488 (далі – Норми №488). Цей документ встановлює середній ресурс шин, порядок ведення обліку їх пробігу та правила списання.

Кожна шина одразу при оприбуткуванні на підприємство отримує свій «особистий документ» – картку обліку пробігу.

Це – обов'язкова вимога, регламентована п. 2 розд. XII Правилами технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затверджені наказом Мінінфраструктури від 26.07.2013 №549 (далі – Правила №549), а форму картки можна знайти у Додатку 5 до Норм №488.

Але досягнення середнього ресурсу не є безперечною підставою списання шин, якщо вони є придатними. І на питання, чи можемо ми далі експлуатувати таку шину, відповідають Правила №549, та Правила дорожнього руху України, затверджені постановою КМУ від 10.11.2001 №1306 (далі – Правила №1306). Шини можуть вийти з ладу достроково, через різні події та умови експлуатації, і списання залежить від конкретних обставин.

Підстави для списання шин

Виділяють наступні підстави для списання шин:

1. Вичерпано призначений ресурс шини. Шина підлягає списанню, якщо її призначений ресурс досяг свого кінця. Це період, що вимірюється у роках з моменту виготовлення шини, незалежно від її технічного стану. (п. 44 розд. V Правил №549).
2. Залишкова висота малюнка протектора досягла мінімальної величини. Коли протектор шини стирається до певної граничної висоти (1,6 мм для легкових авто, 1,0 мм для вантажівок і 2,0 мм для автобусів), шина підлягає заміні. Ця висота вимірюється під час сезонного обслуговування або при кожному знятті–встановленні шин (пп. 31.4.5 Правил №1306).
3. Наявність дефектів, що унеможливлюють використання. Якщо на шині виявлено дефекти, які роблять її непридатною до подальшого використання або ремонту, її списують негайно, навіть якщо ресурс ще не вичерпано (п.3.2, п.7.5 Норм №488).
4. Досягнення фактичного пробігу. Після того, як шина досягне свого середнього пробігу (вимірюється у кілометрах), потрібно провести огляд і вирішити, чи варто продовжувати її експлуатацію. Це не є обов’язковою підставою для списання – за умови нормального стану шини, її можна використовувати й далі до вичерпання ресурсу або протектора (п 7.2 Норм №488).

Первісна вартість шин визначається, згідно п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси», за купівельною вартістю та фактичними витратами. Коли шини встановлюються на автомобіль, існує кілька підходів до подальшого обліку витрат з їхнього використання.

Консервативний підхід. Шини утримуються на рахунку 207 до вичерпання ресурсу, витрати визнаються лише після списання.

Це забезпечує синхронний кількісний та вартісний облік. Доцільно відкрити субрахунки до рахунку 207 та переміщувати шини між ними, зокрема:

1. 207 / 1 «Шини автомобільні»,
2. 207 / 11 – «Шини на складі»,
3. 207 / 12 – «Шини в експлуатації»,
4. 207 / 13 – «Шини в ремонті».

Однократне визнання витрат одразу при передачі в експлуатацію. Деякі спеціалісти вважають, що вартість шин цілком можливо списувати у витрати відразу після встановлення. Проте податкова може заперечувати, аргументуючи тим, що шини не є МШП.

Нашими контраргументами можуть бути витрати на техобслуговування, які визнаються в періоді їхнього здійснення, відповідно до НП(С)БО 7, і відображаються через проведення: Дт 23 (91, 92, 93, 949) – Кт 207. Це витікає з п. 3.19 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу від 30.03.1998 №102.

Поступове визнання витрат. Витрати визнаються, як і в попередньому способі, під час першого встановлення (Дт 23, 91, 92, 93, 949 – Кт 207), а після повернення на склад за умови придатності – шини оприбутковуються за чистою вартістю реалізації, що фіксується через проведення: Дт 207 – Кт 719.

Коли ці шини знову будуть встановлені на автомобіль, їх вартість знову буде списана на витрати. А після повернення на склад – оприбуткована знову, за умови, що вони все ще придатні для використання.

Документальне оформлення списання шин

Виділяють два способи документального оформлення списання шин:

1. Списання через досягнення граничного пробігу: підставою є картка обліку пробігу, що стає актом списання.
2. Списання через дефекти: оформлюється акт списання, до якого додається картка обліку пробігу.

Згідно з Нормами №488, можливе списання всього комплекту шин одного автомобіля одним актом, при цьому до акту додаються всі картки обліку пробігу.

Рух шин в обліку при оренді автомобіля

Якщо орендар повертає автомобіль з новими шинами, бухгалтерські проведення на списання «орендодавських» шин не відбуваються. Заміна шин є технічним обслуговуванням (п. 15 НП(С)БО 7 «Основні засоби»), витрати відображаються через проведення: Дт 23 (91, 92, 93, 949) – Кт 207 і мають відображатися одразу в момент понесення.

Однак податкові органи можуть розцінити це як безоплатне постачання, що потребує нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за п. 188.1 ПКУ на мінімальну базу, рівну купівельній вартості шин.

Якщо обліковою політикою передбачено, що вартість шин списується одразу при встановленні, ризик мінімізується. Проте, якщо шини на момент передачі орендодавцю ще обліковуються на субрахунку 207, то нарахування податкових зобов’язань є обґрунтованим. При поверненні авто фізичній особі – орендодавцю, крім ПДВ, виникає ще й додаткове благо – ПДФО та військовий збір на вартість переданих шин.

Податкові нюанси придбання та списання шин

ПДВ. При купівлі нових шин підприємство отримує податковий кредит, і якщо використання авто відбувається в господарській діяльності, кредит залишається у підприємства. Сума ПДВ включається до податкового кредиту на дату першої події – оплата або отримання шин.

Якщо авто використовується в негосподарській діяльності, нараховуються компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ згідно п.198.5 ПКУ. Якщо авто використовується частково в негосподарській діяльності – на неоподатковувану частку теж нараховується ПДВ (п. 199.1 ПКУ).

Якщо йдеться про передачу нових шин разом із поверненням орендованого авто, потрібно скласти дві податкові накладні: одну на нульову вартість, другу – на мінімальну базу, яка дорівнює купівельній вартості шин. В обліку це відображається проведенням: Дт 949 – Кт 6432.

Податок на прибуток. Витрати на шини, що використовуються в господарській діяльності, впливають на фінансовий результат без коригувань.

Єдиний податок. Придбання та списання шин не впливає на об’єкт оподаткування єдиним податком.

Утилізація шин

Закон України від 20.06.2022 №2320-ІХ «Про управління відходами» поділяє відходи на небезпечні та такі, що не є небезпечними. Класифікація здійснюється за Національним переліком відходів та Порядком класифікації відходів, затверджені постановою КМУ від 20.10.2023 №1102, де шини класифікуються як «Відпрацьовані шини» (код 16 01 03) і відносяться до другого класу – відходи, що не є небезпечними.

Є лише два способи позбутися шин:

1. Списати їх у разі досягнення або перевищення експлуатаційних норм – тоді вони набувають статусу відходу (код 16 01 03) і обліковуються на позабалансовому рахунку до передачі. Відходи можна передати / продати тільки спеціалізованому суб'єкту для подальшого оброблення за наявності в нього дозволу.
2. Якщо шини придатні для використання, їх можна продати як інші запаси, а не як відходи – будь-якій особі без наслідків. Спочатку оприбуткувати Дт 209 – Кт 719, а потім продати Дт 361 Кт 712, Дт 712 Кт 643, Дт 943 Кт 209. Передача списаних шин суб'єкту без ліцензії може порушити правила поводження з відходами (ст. 82-5 КУпАП).

Списані шини повинні бути утилізовані за договором із спеціалізованою компанією.

Коли шини стають відходом та тимчасово зберігаються (не важливо, наскільки довго - один день чи декілька місяців) - виникає обов'язок подати декларацію з екологічного податку: вперше за календарний квартал, в якому було здійснено тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), які не взяті на облік у встановленому порядку як вторинна сировина, незалежно від наявності відповідного дозволу на розміщення відходів.

Раніше позиція податкового органу була більш лояльною - без декларування було можливе тимчасове зберігання до здачі спеціалізованій організації, за наявності договору з останньою. Але зараз, згідно консультації в ЗІР, позиція більш сувора - відтепер наявність відходів однозначно призводить до необхідності звітувати та сплачувати екологічний податок.

Поки в ПКУ не внесено зміни, ст. 246 ПКУ встановлює ставки податку відповідно до старої класифікації з попереднього Закону про відходи. Екологічний податок для шин розраховується як для відходів четвертого класу небезпеки (5,50 грн за тонну з коефіцієнтом 3 за пунктом 246.4 ПКУ та коефіцієнтом 3 за 246.5 ПКУ у разі розміщення в місті).

Приклад. У підприємства в жовтні місяці списали комплект старих зимових шин на легкове авто та здано на утилізацію як відходи. Шини зберігалися протягом одного дня, в той же день вони були передані спеціалізованій організації.

Вага шин 15 кг х4= 60 кг або 0,06 т. Підприємство знаходиться в місті.

Формула: ставка податку х вагах коефіцієнт за 246.4 ПКУ х коефіцієнт за 246.5 ПКУ

Отримуємо за умовами прикладу: 0,06 х 5,50 х 3 х 3 = 2,97 грн.

Отже, подається декларація за наслідками 4-го кварталу, та сплачується 2,97 грн екологічного податку.

Відображення в обліку: Дт 92 – Кт 641.

Відповідальні особи за порушення правил поводження з відходами можуть отримати штраф (ст. 82 КУпАП – від 50 до 100 нмдг), а відсутність подання декларації карається штрафом за п. 120.1 ПКУ – 340 грн за кожну неподану декларацію.

Витрати на оплату послуг утилізації відображаються у підприємства проведенням Дт 949 – Кт 631.

Олена СТЕПАНОВА, консультант з обліку та оподаткування, практикуючий головний бухгалтер

Шаблони та зразки документів:

Наказ про встановлення норм списання шин

Картка обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини

Акт списання запасів