Термін позовної давності та наслідки авансових платежів і НДС

AI правильно вказав основну норму, але оскільки ваша ситуація має важливі практичні нюанси, я доповнила відповідь персональним коментарем.

Щодо строку давності. За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437).

Своєю чергою, визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності стартує зі спливом строку виконання (абз. 1 ч. 5 ст. 261 ЦКУ). Інакше кажучи, якщо договором чітко визначено, що оплатити чи поставити, припустимо, товар треба 02.02.2022 р., але контрагент в обумовлений строк цього не зробив, то з 03.02.2022 р. теоретично мав би (наголошуємо - мав би, бо тут ще спрацьовує «карантинно-воєнний» нюанс, про який скажемо далі) розпочатися відлік строку загальної позовної давності.
У випадку, коли маємо зобов'язання, строк виконання яких не визначений (наприклад, між сторонами договір не укладено взагалі, або він є, але в ньому не погоджено й не зафіксовано строку постачання/оплати товару, з порушенням якого з боку продавця/покупця пов’язано початок перебігу строку позовної давності) або визначений моментом вимоги, то треба керуватися спеціальними нормами ЦКУ (абз. 2 ч. 5 ст. 261, ст. 530). Так, в цьому разі кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (при чому кредитору варто це зробити через пред’явлення дебітору вимоги (претензії), і доцільно це зробити в письмовій (електронній) формі). Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тоді перебіг позовної давності починається потому, як збіжить цей (семиденний) строк. Тобто в цьому разі з восьмого дня права кредитора вважають порушеними (в разі невиконання боржником протягом 7 днів зобов’язання), відповідно, з цього моменту строк позовної давності за загальним правилом мав би розпочати свій відлік.

У даному разі, судячи із запитання, мова йде про зобов'язання, строк виконання яких не визначений. При цьому, Ви не надавали продавцю претензію з вимого поставити товар або повернути кошти. Тому, якщо це дійсно так, то в такому разі формально згідно ЦКУ немає дати, від якої мав би почати рахуватися строк давності.

Разом з тим, припускаємо, що податкова може в цьому разі відштовхуватися від дати сплати авансу, як єдино відомої дати (тобто від 01.02.2022 р.). Тому, якщо рахувати так, то тут слід зважати на карантинно-воєнне призупинення строку давності.

Нагадаємо, що строк давності з моменту карантину і аж до 04.09.2025 р. був призупинений. Більше про те як рахується позовна давність після відновлення строку її дії описано за посиланням: https://7eminar.ua/news/8727-pozovnu-davnist-vidnovleno-yak-obcislyuvati-stroki-z-uraxuvannyam-prizupinennya-na.

Тому у Вашому випадку строк давності може пройти не раніше 04.09.2028 р. (але це за умови, що рахувати його будете від дати сплати авансу, хоча, як ми вище вказали це не зовсім відповідає нормам ЦКУ).

Щодо списання заборгованості. Відповідно до п. 5 та п. 11 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text дебіторську заборгованість необхідно вилучати з активів лише у разі визнання її безнадійною. Поняття останньої розкрито у п. 4 НП(С)БО 10. Він до безнадійної зараховує поточну дебіторську заборгованість, щодо якої 1) існує впевненість про її неповернення боржником;

або

2) за якою минув строк позовної давності.

У бухзаписах списання безнадійної заборгованості можна показати так: Дт 944 Кт 371.

Щодо податку на прибуток. Тут все залежить від того, чи ведете Ви облік різниць. Якщо ні, то у прибутковому обліку цю операцію слід показувати суто за правилами бухобліку.

Якщо ведете, то тоді у Вас буде виникати необхідність застосування коригувань із пп. 139.2.1 та пп. 139.2.2 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10685. Згідно з ними фінрезультат треба:

1) збільшувати на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів). Рядок 2.1.3 додатка РІ;

2) зменшувати на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ (рядок 2.2.3 додатка РІ). Згідно з пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ однією із ознак податкової безнадійності є завершення строку давності.

Щодо ПДВ. Податківці наполягають, що якщо під час перерахування передоплати покупець показав податковий кредит із ПДВ, то в періоді списання такої заборгованості потрібно вирішити питання з його нівелюванням шляхом нарахування "компенсуючого" ПДВ. Це на їх думку потрібно у зв'язку з тим, що придбання товарів не відбулося й умов п. 198.3 ПКУ не дотримано (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 17.02.23 р. № 358/ІПК/99-00-21-02-02-06 та від 08.04.2021 р. № 1449/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Раді допомогти, звертайтесь ще!