Валютний контроль та акт взаємозаліку у перестрахуванні ризиків

AI-Консультант надав правильну базову норму законодавства. Щоб вам було ще зручніше застосувати це на практиці, додаю для вас практичне доповнення:

Окремий акт взаємозаліку не є єдиною допустимою формою оформлення зарахування, однак у вашій ситуації для бухгалтерського обліку та підтвердження розрахунків перед банком потрібно оформити двосторонній акт або підписане розрахункове бордеро премій і збитків. Отримання частки перестраховика у збитку не підпадає під граничний строк ЗЕД-розрахунків у 180 днів, але залишається валютною операцією, яку перевіряє банк.

Стаття 601 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 допускає припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення. Зарахування можливе й за заявою однієї зі сторін, тому закон не встановлює обов’язковості документа саме з назвою «Акт взаємозаліку».

Водночас за ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text списання дебіторської та кредиторської заборгованостей має підтверджуватися первинним документом, який фіксує здійснену операцію. Описана додаткова угода визначає порядок збору коштів брокером і згоду на майбутній залік, але не фіксує конкретної дати його проведення та остаточної суми погашених зобов’язань. Тому для цієї операції двосторонній акт або підписане розрахункове бордеро є практично обов’язковим.

У документі потрібно зазначити сторони, договори, за якими виникли зобов’язання, суму додаткової перестрахової премії, суму частки перестраховика у збитку, дату й суму зарахування та залишок до сплати після нього. Документ повинен містити обов’язкові реквізити первинного документа. Від імені брокера його може підписати представництво в Україні, якщо воно має належні повноваження, зокрема на оформлення зарахування.

Щодо валютного нагляду необхідно розмежовувати контроль за строками ЗЕД-розрахунків і перевірку правомірності валютної операції. Компенсація частки перестраховика у збитку є виплатою на виконання договору перестрахування, а не оплатою проданих страховою компанією товарів, робіт чи послуг. Тому граничний строк розрахунків у 180 днів за ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» до такого надходження не застосовується. Відповідно, валютна пеня за порушення цього строку щодо зазначеної компенсації не виникає.

Разом із тим банк перевіряє відповідність розрахунків спеціальним вимогам до перестрахових операцій. У період воєнного стану зарахування зустрічних вимог за операціями перестрахування дозволене як виняток на підставі п. 14-6 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18. Отже, відсутність 180-денного строку не означає відсутності банківського контролю за документами та правомірністю розрахунків.

Для підтвердження завершення взаєморозрахунків банку потрібно надати договір перестрахування, угоду з брокером і додаткову угоду, документи про повноваження брокера збирати кошти та проводити зарахування, підтвердження страхового випадку й фактичної виплати відшкодування клієнту, розрахунок частки перестраховика або бордеро збитків, а також акт зарахування чи підписане розрахункове бордеро. Також має бути дотримана вимога щодо включення страховика до переліку НБУ, який дозволяє здійснювати операції транскордонного перестрахування.

Раді допомогти! Якщо виникнуть додаткові запитання — звертайтеся 😊