Облік витрат на заряджання електромобіля: нормативна база для підприємств

Окремої нормативної бази та обов’язкових державних норм для обліку витрат на заряджання електромобілів немає: підприємство застосовує загальні правила бухгалтерського обліку, самостійно затверджує норми споживання електроенергії та підтверджує витрати первинними документами.

Підставою для обліку є первинні документи відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text). Заряджання електромобіля обліковують як споживання послуги, а не придбання пального. За роз’ясненнями НКРЕКП та положеннями ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електроенергії як товару здійснюється споживачам, об’єкти яких мають персональні ЕІС-коди. Автомобіль такого коду не має, тому заряджання як на комерційній станції, так і від мережі підприємства розглядають як отримання послуг із заряджання. Електроенергію на субрахунок 203 «Паливо» не оприбутковують.

Норми витрат у кВт·год на 100 км пробігу підприємство повинно розробити самостійно та затвердити наказом керівника. Для цього використовують технічну документацію виробника, рекомендації ДП «ДержавтотрансНДІпроєкт» або результати контрольних замірів, проведених комісією підприємства. У наказі доцільно передбачити коригування на зимовий період — підігрів акумуляторної батареї та обігрів салону, а також відсоток технологічних втрат під час заряджання.

Витрати відображають за напрямом використання автомобіля відповідно до п. 18 або п. 11, 19 НП(С)БО 16 «Витрати» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text). Можна безпосередньо включати вартість спожитої за місяць електроенергії до витрат або обліковувати її через рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» із подальшим списанням пропорційно фактичному пробігу. Обраний спосіб закріплюють в обліковій політиці.

Для документального підтвердження потрібно оформити наказ про порядок експлуатації електромобіля, у якому закріпити відповідальних водіїв, заборону особистих поїздок та норми споживання у кВт·год/100 км. Подорожній лист або маршрутний звіт власної форми повинен містити маршрут, кілометраж, показники одометра та залишок заряду батареї на початок і кінець зміни.

Обсяг і вартість заряджання на публічній станції підтверджують актом наданих послуг або фіскальним чеком. Якщо автомобіль заряджають на території підприємства, складають внутрішній акт або розрахунок за показниками лічильника зарядної станції чи бортового комп’ютера автомобіля та рахунком електропостачальника.

Для податку на прибуток витрати враховують за правилами бухгалтерського обліку: спеціальних податкових різниць щодо електроенергії для автомобіля Податковий кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text) не передбачає. Податковий кредит із ПДВ відображають за податковою накладною постачальника послуг, зареєстрованою в ЄРПН, або за належно оформленим чеком у межах 240 грн із ПДВ на день. Якщо подорожні листи підтверджують виключно господарське використання автомобіля, компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ не нараховують.

Безпосереднє включення вартості заряджання до витрат за напрямом використання автомобіля — Дт 92, 93, 23, 91 – Кт 631 (або 685).

Відображення вартості отриманої послуги заряджання у складі витрат майбутніх періодів — Дт 39 – Кт 631 (685).

Списання витрат майбутніх періодів пропорційно фактичному пробігу на підставі первинних документів — Дт 92, 93, 23, 91 – Кт 39.

Раді допомогти, звертайтесь ще!