Відповідальність за укриття: власник, орендодавець чи орендарі

ПП як орендодавець і фактичний балансоутримувач відповідає за інформування про відсутність укриття та оповіщення на об’єкті, а орендарі-роботодавці — за безпеку своїх працівників і припинення роботи під час тривоги. Обмежуватися лише табличкою без письмового повідомлення орендарів не слід. Договором можна розмежувати обов’язки сторін, але не скасувати вимоги, покладені законом на кожну з них.

За постановою КМУ від 04.09.2026 №1092 у редакції постанови КМУ від 15.09.2026 №1128 власник-фізособа не має окремих обов’язків роботодавця лише через право власності на будівлю. Якщо приміщення передано ПП за договором позички, функції управління та утримання об’єкта покладаються на підприємство-користувача. Те, що власник одночасно є директором ПП, не змінює розмежування обов’язків за цими статусами.

ПП повинно розмістити на входах, зовнішніх стінах або огорожі табличку «Об’єкт не забезпечений укриттям» розміром 100 × 60 см та забезпечити доведення сигналу «Повітряна тривога» до персоналу й відвідувачів відповідно до пп. 2 п. 1 постанови №1092. Для цього потрібно передбачити оперативне оповіщення через гучномовець, загальну сирену або відповідальну особу. Якщо безпечний простір організовується, найбільш захищені зони визначає балансоутримувач.

Орендарі як роботодавці відповідають за безпечні умови праці відповідно до ст. 153 Кодексу законів про працю України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08) та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Саме вони затверджують внутрішні порядки дій працівників, приймають рішення про продовження чи призупинення діяльності та отримують погодження трудового колективу в межах передбаченого перехідного режиму.

Табличка та письмове повідомлення підтверджують інформування про статус будівлі, але не замінюють оповіщення про тривогу та забезпечення незахаращених шляхів евакуації. Тому ПП потрібно не лише встановити табличку на огорожі, а й письмово повідомити кожного орендаря та організувати доведення сигналу тривоги до присутніх на об’єкті.

У додатковій угоді можна зазначити: «Орендодавець повідомляє, а Орендар підтверджує, що будівля та орендоване приміщення не обладнані захисною спорудою цивільного захисту, укриттям або безпечним простором. Орендар як роботодавець самостійно забезпечує безпечні умови праці своїх працівників відповідно до ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України “Про охорону праці” та п. 2-1 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України. Орендар розробляє і затверджує порядок дій працівників під час повітряної тривоги, організовує призупинення роботи, евакуацію та використання доступних сторонніх укриттів».

Для Держпраці таке розмежування має юридичну силу, оскільки відповідальність за умови праці працівників орендаря за ст. 153 КЗпП та ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8073-10#Text) несе їхній роботодавець. Для ДСНС договір підтверджує розподіл обов’язків щодо персоналу, але не звільняє ПП від власних обов’язків балансоутримувача: розміщення таблички, забезпечення оповіщення та вільних шляхів евакуації.

Після 4 грудня 2026 року закінчується тримісячний перехідний період, протягом якого допускалася робота без укриття за погодженням із трудовим колективом. Якщо укриття та безпечного простору немає, під час тривоги потрібно припиняти роботу та забезпечувати можливість працівникам і відвідувачам перейти до найближчих доступних захисних споруд. За роз’ясненнями Мінекономіки та МВС орієнтиром є відстань 300–500 м за наявності таких споруд на місцевості.

Постанова №1092 не встановлює прямого штрафу для власника або ПП за сам факт того, що орендар вирішив працювати під час тривоги. За організацію роботи своїх працівників відповідає орендар. Водночас ДСНС може перевіряти виконання вимог цивільного захисту щодо самої будівлі, зокрема інформування та оповіщення.

Окремий ризик — майнові вимоги орендаря. За ч. 4 або ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863) він може вимагати зменшення орендної плати або звільнення від неї за періоди неможливості повноцінно користуватися приміщенням через обставини, за які не відповідає.

Чинне законодавство не передбачає обов’язку власника приватної комерційної будівлі негайно побудувати або відремонтувати капітальне укриття, якщо його спочатку не було в проєктній документації. Верховний Суд, зокрема у справі №160/14282/23, пов’язує покладення обов’язку привести укриття до готовності з наявністю відповідного облікованого фонду споруд та визначених повноважень органу контролю. Постанова №1092 встановлює умови продовження роботи бізнесу, а не окремі штрафні санкції.

Письмове повідомлення орендарів або відповідний пункт додаткової угоди потрібно оформити. Воно підтверджує, що ПП попередило про відсутність захисту, та захищає від претензій щодо прихованих недоліків приміщення або неповідомлених обмежень його використання. Самої таблички для такого документального захисту недостатньо.

Раді допомогти, звертайтесь ще!