Документальне оформлення переплати фінансової допомоги між підприємствами

З юридичної точки зору по вказаному питанню радимо проконсультуватися саме з юристом, який матиме змогу вивчити умови вашого договору.

1. На нашу думку, найпростішим і логічним варіантом буде написання платником листа про помилкове (надмірне) перерахування коштів, підписання акту звірки станом на дату отримання коштів і повернення такої зайвої суми, посилаючись на ці документи.

Сам початковий договір надання такої фінансової допомоги повинен містити загальну суму, умови та строки повернення. Саме факт перерахування надавачем певної суми коштів передбачає повернення саме наданої суми, а не більшої на розсуд отримувача.
В ст.1046 Цивільного кодексу вказано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4903

Тобто, щоб не давати підстав для податківців трактувати таку позику (фінансову допомогу) як відсоткову, що передбачає повернення з відсотками, сума повернення повинна співпадати з наданою сумою.

2. Залишити переплату як нову суму, на нашу думку, не можна, адже в призначення платежу буде вказане посилання на початковий договір, вказано, що це саме повернення (а не надання) фінансової допомоги і сам факт сплати більшої суми не робить таку операцію автоматичним наданням нової позики. Для ього повинна бути підстава - договір такої позики вже від В на користь А.

Відповідно до ст.599 ЦКУ зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тому в момент повернення суми отриманої фінансової допомоги договір вважається виконаним сторонами.
Відповідно, додаткові угоди про зміну предмету договору (суми позики чи надання нової) можуть визнати нікчемними, адже вони складені до завершеного (виконаного) договору.

3. В частині термінів повернення, то в ст.530 ЦКУ вказано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому якщо в листі на повернення не буде вказано чітких строків, рекомендуємо здійснити повернення в такий зазначений термін.
На нашу думку, орієнтуватися на терміни в 1095 днів, що випливають в тому числі з п.14.1.257 ПКУ, коли таку допомогу можуть перекваліфікувати в безповоротну, не варто. Адже цей пункт передбачає наявність письмових договорів про надання допомоги, яких по суті на дату отримання коштів у вас немає.

Застосування ст.1212 ЦКУ про безпідставно набуте майно в даному випадку може бути лише компетенцією суду. Адже податківці трактують операції переважно в площині податкового законодавства. І якщо немає інших підстав отримання таких коштів, то ймовірним варіантом може бути або оцінка такої суми як процентів за користування позикою, або як інший дохід, якщо не доведено зворотнє. В будь-якому випадку, спираючись лише на наявний договір та призначення платежу це може бути просто суб'єктивна думка, яку потім кожна сторона буде відстоювати в судовому порядку. Адже прямої норми щодо повернення помилково більшої суми немає.

4. Окремих коригувань по ст.140 ПКУ саме на суму помилково отриманих коштів не передбачено. Як і писали вище, тут ситуація може залежати від того, як будуть трактувати таке отримання в разі перевірки. В частині єдиного податку ситуація подібна.
Якщо отримувач надлишкової суми є платником єдиного податку, то це не буде сплатою за товари чи послуги. Також це не буде безоплатно отриманою сумою, адже для включення в дохід відповідно до пп.292.3 ПКУ безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038

Якщо такого письмового договору на отримання коштів немає, то вважати це безоплатно отриманим доходом немає підстав.

Також зверніть увагу, що відповідно до п.291.6 ПКУ платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Тому зарахування зустрічних однорідних вимог для єдинників заборонено. Не рекомендуємо ним користуватися навіть в частині фінансової допомоги, хоча вона і не є сплатою за товари/послуги.
Бо для того, щоб вимоги були зустрічними однорідними, це має бути саме фінансова допомога з обох боків, а податківці часто схильні трактувати надання фінансової допомоги єдинником як послуги з фінансового посередництва, що теж заборонені на спрощеній системі.

5. Для розрахунків з отримання та повернення фінансової допомоги зазвичай використовують рахунки 377 у надавача та 685 у отримувача. Відповідно погашення (повернення від позичальника) в межах договору у надавача буде проводкою Дт 311 - Кт 377.
А помилкова частина Дт 311 - Кт 685 як розрахунки з іншими кредиторами.

Для отримання ІПК від податківців радимо звернутися до контролюючого органу, описавши вашу конкретну ситуацію та надавши копії документів (договору, платіжної інструкції з призначенням платежу). Адже, як вказували вище, прямих норм, як трактувати зайво сплачені кошти, податковий кодекс не містить і в кожній окремій ситуації податківці можуть мати суб'єктивну думку, враховуючи обставини. В тому числі, підписання сторонами акту звірки, отримання листа про повернення помилкових сум тощо.

Раді допомогти, звертайтесь ще!