Витрати на консультаційні послуги: обґрунтування для адміністративних витрат

Вартість послуг за програмою не є додатковим благом працівника, за умови, що за договором та первинними документами отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є саме ТОВ.

Відповідно до роз'яснення ДПС в ЗІР, категорія 103.02 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?id=43923&src=ques&utm_source=chatgpt.com якщо запрошеною стороною семінару/конференції та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг за договором є юридична особа — роботодавець, інтереси якої представляє працівник, сума, сплачена роботодавцем, не є доходом такого працівника та не є об’єктом оподаткування ПДФО. Якщо ж отримувачем за договором є безпосередньо працівник, тоді виникає додаткове благо.

У вашому випадку додатково підтверджує виробничий характер послуг посадова інструкція відповідно до якої працівник за розпорядженням директора бере участь у зовнішніх стратегічних, інформаційно-консультаційних сесіях, програмах і заходах з розвитку будівельного та девелоперського бізнесу, спрямованих на підвищення операційної ефективності. Тобто участь у такій програмі безпосередньо пов’язана з виконанням його трудових функцій.

Відповідно до пп. 14.1.47 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20260101#n256 додатковим благом є послуги, які надаються працівнику та не пов’язані з виконанням обов’язків трудового найму. У цій ситуації послуги придбаває ТОВ для власних господарських потреб, а працівник лише представляє інтереси підприємства як учасник програми.

Тому у документах має бути чітко зафіксовано:

замовник та отримувач послуг — ТОВ, а не працівник;

предмет договору — організація та проведення консультацій, інформаційно-консультаційних сесій, підготовка інформаційних матеріалів тощо;

у договорі не повинно бути формулювань про оплату «навчання працівника», якщо фактично придбаваються саме інформаційно-консультаційні послуги для підприємства;

у разі можливості — видати наказ директора про участь працівника у програмі в інтересах ТОВ із зазначенням її бізнес-мети.

Самої посадової інструкції для підтвердження виробничого характеру витрат достатньо як одного з доказів зв’язку послуг із трудовими обов’язками, але ключовим є саме визначення ТОВ отримувачем послуг у договорі та первинних документах. Саме на це звертає увагу ДПС у ЗІР.

Отже, за умови належного оформлення ПДФО, військовий збір та ЄСВ із вартості програми як із додаткового блага працівника не нараховуються.

Сума попередньої оплати згідно з п. 9.2 НП(С)БО 16 «Витрати» не визнається витратами в момент сплати, а відображається у складі дебіторської заборгованості (Дт 371 — Кт 311).

Витрати визнаються в періоді підписання кожного щомісячного акта наданих послуг і списуються до складу адміністративних витрат (Дт 92 — Кт 631/685):

Раді допомогти, звертайтесь ще!