Запит податківців під час перевірки ФОП: правомірність дій

Запит податківців надати саме калькуляції собівартості як обов’язковий документ є неправомірним, натомість вимога надати первинні документи щодо виготовлення продукції та списання матеріалів (акти, звіти тощо), що пов’язані з предметом перевірки, є правомірною.

Обґрунтування

1. Обов’язок надати документи, що належать до предмета перевірки. Платник зобов’язаний після початку перевірки надати у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, зокрема первинні документи щодо обліку доходів, витрат та інших показників, які впливають на податкові зобов’язання, а також інші документи щодо фінансово‑господарської діяльності, тому акти і звіти про виготовлення продукції та списання матеріалів можуть законно вимагатися, якщо вони підтверджують показники, які перевіряються, що випливає з п. 85.2 та деталізовано в податковій консультації ЗІР щодо документів ФОП на перевірці (Податкова консультація (ЗІР)).

2. Калькуляція не є первинним документом і не обов’язкова до надання. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, а зведені облікові документи складаються лише для контролю та впорядкування даних, як це визначено у ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV. Калькуляція відображає норми та структуру собівартості, але не фіксує сам факт здійснення операції. Вона не є первинним документом у розумінні Закону №996‑XIV, тому її відсутність чи ненадання не може самостійно підтверджувати порушення податкового законодавства.

3. Вимога саме калькуляцій як умови підтвердження господарської діяльності виходить за межі обов’язків платника. Оскільки закон зобов’язує платника мати й надавати документи, що підтверджують фактичне здійснення операцій (накладні, акти, відомості списання, складський облік тощо), а не внутрішні розрахункові документи щодо рентабельності чи норм витрат, то вимога податківців надати калькуляції як «обов’язкову умову» підтвердження господарського використання матеріалів не ґрунтується безпосередньо на приписах ні Закону №996‑XIV, ні ПКУ.

4. Практичний підхід до відповіді на запит. Платнику доцільно надати всі первинні документи з обліку виробництва й списання матеріалів, що стосуються предмета перевірки, а на вимогу щодо калькуляцій письмово відповісти, що такі документи не є первинними і не обов’язкові для підтвердження факту операцій, пославшись на те, що факт здійснення операцій підтверджується первинними документами згідно із Законом №996‑XIV. Якщо калькуляції існують і їх зміст не створює додаткових ризиків, рішення про їх добровільне надання є дискреційним правом платника, а не обов’язком.

Коректною є позиція, за якої ви надаєте всі первинні документи щодо виробництва та списання, але не визнаєте калькуляцію обов’язковим документом, без якого неможливо підтвердити господарське використання матеріалів.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?