Чи можна здавати списані авто на металобрухт без ліцензії

Підприємству не можна здавати списаний автомобіль як металобрухт організації, яка має ліцензію лише на переробку металобрухту і не має ліцензії/дозволів на управління небезпечними відходами, навіть якщо в ЄДР у неї зазначено КВЕД 38.22.

Обґрунтування

1. Розбирання авто утворює небезпечні відходи, які потребують спеціальних дозволів. Під час розбирання транспортних засобів, знятих з обліку, обов’язково утворюються відходи у вигляді рідин, АКБ, фільтрів, компонентів з ртуттю, вибухонебезпечних елементів тощо, які підпадають під вимогу оброблення як відходів, у тому числі небезпечних, згідно зі статтями 2 та 4 Закону № 421-18. Суб’єкти, що приймають/розбирають такі авто, повинні або мати дозвіл на операції з оброблення відходів, а у разі небезпечних відходів – ліцензію на управління небезпечними відходами, або передавати їх суб’єктам, які мають такі документи.

2. КВЕД 38.22 без ліцензії не дає права фактично працювати з небезпечними відходами. Законодавство у сфері відходів виходить не з наявності відповідного коду КВЕД, а з наявності дозволу/ліцензії на операції з оброблення відходів та ліцензії на управління небезпечними відходами (статті 41–42 та 44 Закону № 2320-20). Наявність у ЄДР коду 38.22 без фактичної реєстрації ліцензії означає, що підприємство декларує намір займатися таким видом діяльності, але не отримало належного права її здійснювати.

3. Передаючи відходи, відправник зобов’язаний перевірити дозвільні документи приймача. При передачі відходів іншому суб’єкту господарювання, зокрема небезпечних, підприємство-відправник повинно переконатися у наявності в контрагента відповідної ліцензії або дозволу; у разі передачі без таких документів відповідальність несе і відправник, і приймач (частина перша статті 57 Закону № 2320-20). Це означає, що орієнтуватися лише на КВЕД у витягу з ЄДР недостатньо.

4. Для металобрухту потрібні вимоги закону про металобрухт, але цього замало для небезпечних складових авто. Суб’єкти, що здійснюють операції з металобрухтом, повинні мати кваліфікованих спеціалістів, відповідне устаткування, ділянку тощо за вимогами Закону № 619-14. Однак цей статус дає право на заготівлю/переробку металобрухту, а не на повний комплекс операцій з небезпечними відходами, які утворюються від списаного авто. Для таких відходів діють окремі норми Закону № 2320-20 про дозвіл та ліцензію.

5. Безпечний варіант – або передати авто суб’єкту з належною ліцензією/дозволами, або попередньо зняти всі небезпечні компоненти через ліцензованого оператора. Оскільки пункт розбирання авто повинен забезпечувати належне поводження з небезпечними відходами, у тому числі на підставі дозволу/ліцензії (стаття 4 Закону № 421-18), підприємству доцільно: або здати авто на пункт розбирання/оброблення, який внесений до реєстру та має необхідні дозвільні документи; або спочатку через ліцензованого оператора вилучити й передати всі небезпечні компоненти, а вже «очищену» металеву частину (як власне металобрухт) – спеціалізованому підприємству з металобрухту.

Для уникнення ризиків потрібно перевіряти не лише КВЕД, а й наявність у контрагента чинного дозволу на оброблення відходів та, за потреби, ліцензії на управління небезпечними відходами.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?