Оприбуткування імпортного товару: правильність використання курсу валюти

Так, у переважній більшості випадків оприбуткування імпортованого товару за курсом на дату митної декларації (МД) є бухгалтерською помилкою. За умовами EXW та FCA контроль і ризики щодо товару зазвичай переходять до покупця за кордоном до митного оформлення в Україні, а за наявності передоплати вартість оплаченої частини товару визначають за курсом НБУ на дату перерахування авансу.

Запаси визнають активом, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигід і їхню вартість можна достовірно визначити (п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#Text). Зазвичай цей момент пов’язаний із переходом контролю та ризиків. За EXW (франко-завод) вони переходять при наданні товару в розпорядження покупця на складі продавця, а за FCA (франко-перевізник) — при переданні вантажу призначеному покупцем перевізнику за кордоном.

Право власності виникає з моменту передання майна, зокрема перевізнику для доставки покупцеві, якщо договором не встановлено іншого (ч. 1 та 2 ст. 334 Цивільного кодексу України, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863). Тому за відсутності інших умов контракту товар зараховують на баланс при переданні перевізнику — на дату міжнародної накладної CMR, залізничної чи авіанакладної — на субрахунок 287 «Товари в дорозі» або відповідний субрахунок аналітичного обліку.

МД фіксує виконання митних формальностей і підтверджує сплату ввізного мита, акцизу та імпортного ПДВ, але не підтверджує перехід права власності чи отримання активу для бухгалтерського обліку (п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text). Курс НБУ, застосований у МД, використовують для розрахунку митних платежів і бази оподаткування ПДВ (ст. 39-1 та п. 190.1 Податкового кодексу України, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text).

Якщо першою подією була передоплата, вартість оплаченої частини активу перераховують у гривні за курсом НБУ на дату сплати авансу. За кількох часткових авансів вартість формують із застосуванням курсів відповідних оплат; курс на дату МД у цій ситуації не застосовують (п. 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив зміни валютних курсів», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00).

Якщо товар отримують із післяплатою, застосовують курс НБУ на дату господарської операції — визнання активу при переході ризиків і контролю. Для EXW/FCA це дата відвантаження перевізнику, підтверджена CMR, а не дата розмитнення (п. 5 НП(С)БО 21).

Курс на дату завершення оформлення МД можна застосувати лише за одночасного виконання двох умов: ЗЕД-договір прямо передбачає перехід права власності, усіх ризиків випадкового знищення чи пошкодження та контролю над товаром на дату завершення митного оформлення в Україні, а оплата здійснюється після розмитнення. Тоді дата визнання активу збігається з датою МД.

Якщо курс на дату МД застосовано без таких договірних умов або за наявності передоплати, первісна вартість товару на субрахунку 281 буде викривлена. Помилкова оцінка кредиторської заборгованості на субрахунку 632 також призводить до неправильного розрахунку операційних курсових різниць на субрахунках 714 / 945 на дату балансу та оплати (п. 8 НП(С)БО 21). Оскільки курсові різниці впливають на фінансовий результат до оподаткування, це створює підстави для невизнання витрат або донарахування податку на прибуток і застосування штрафних санкцій під час перевірки (пп. 134.1.1 ПКУ).

Фактично, без фінансових наслідків ака ситуація пройде тільки у разі 100% передоплати, тому що гривневий еквівалент вартості самого товару вже жорстко зафіксований за курсом НБУ на дату сплати авансу, тому розбіжність у 2–3 дні на цю цифру не вплине. Але, навіть і в цьому випадку, якщо дати перетинають межу кварталу, а підприємство звітує поквартально - буде викривлення даних проміжного балансу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!