Перенесення терміну повернення фінансової допомоги: можливість угоди

Так, за взаємною згодою сторін можна укласти додаткову угоду та перенести строк повернення поворотної фінансової допомоги. Податкові наслідки залежать від системи оподаткування юридичної особи.

Законодавство не встановлює граничного строку договору позики та не обмежує кількість його продовжень. Сторони можуть погодити новий строк повернення коштів відповідно до ч. 1 ст. 651 та ст. 1049 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863. Зміну оформлюють письмовою додатковою угодою згідно зі ст. 654 ЦКУ. Щоб заборгованість не стала простроченою, угоду потрібно підписати до настання первісної дати повернення.

Якщо підприємство є платником єдиного податку 3 групи, продовження договору не змінює податкового строку повернення допомоги. За пп. 3 п. 292.11 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text до доходу не включається ПФД, отримана та повернута протягом 12 календарних місяців із дня її отримання. Цей строк відлічується від фактичного надходження коштів на рахунок або до каси, незалежно від умов договору чи додаткової угоди.

Отже, якщо допомогу, отриману в жовтні 2025 року, не повернути протягом 12 календарних місяців, наступного дня після завершення цього строку всю неповернену суму потрібно включити до оподатковуваного доходу. Її відображають у звітному кварталі закінчення строку та оподатковують єдиним податком за ставкою 3% або 5%.

Для платника податку на прибуток саме неповернення ПФД протягом 12 місяців або продовження договору не спричиняє оподаткування суми боргу. Дохід може виникнути при списанні чи прощенні заборгованості або після спливу загального 3-річного строку позовної давності, установленого ст. 257 ЦКУ.

Водночас потрібно врахувати бухгалтерський облік продовженого зобов’язання. За Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання» https://zakon.rada.gov.ua/go/z0085-00 безвідсоткова заборгованість, строк погашення якої перевищує 12 місяців із дати балансу, визнається довгостроковою та підлягає дисконтуванню — відображенню за теперішньою вартістю. При визнанні довгострокового боргу це формує бухгалтерський дохід, який збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Щоб уникнути дисконтування, додатковою угодою доцільно встановити такий строк повернення, за якого на чергову дату балансу до погашення допомоги залишатиметься не більше 12 календарних місяців. Тоді заборгованість обліковуватиметься як поточне зобов’язання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!