Податкові наслідки безоплатного міжнародного перевезення товарів підприємством

Безоплатний експорт товарів оподатковується ПДВ за ставкою 0%, а база визначається за договірною вартістю, яка при безоплатній передачі дорівнює нулю. Заборгованість перед нерезидентом або перед постачальником на суму, зазначену в митній декларації, не виникає, оскільки сума в МД використовується для митних і статистичних цілей, а не як сума до оплати.

Вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту є об’єктом оподаткування ПДВ за пп. «г» п. 185.1 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text і оподатковується за ставкою 0% за пп. «а» пп. 195.1.1 Податкового кодексу України. Безоплатна передача товарів також є постачанням товарів за пп. 14.1.191 Податкового кодексу України, але у разі фактичного експорту застосовується нульова ставка ПДВ.

За п. 189.17 Податкового кодексу України базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації. Якщо передача здійснюється безоплатно, договірна вартість дорівнює нулю.

Мінімальна база за абзацом другим п. 188.1 Податкового кодексу України для експортних операцій не застосовується. Також не нараховуються компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 Податкового кодексу України, оскільки експорт є оподатковуваною операцією за ставкою 0%, а не звільненою чи необ’єктною операцією.

Податкова накладна складається на дату оформлення митної декларації за пп. «б» п. 187.1 Податкового кодексу України. У ній зазначається ставка 0%, сума ПДВ 0 грн, код ставки «901» та тип причини «07» для експорту. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН.

У бухгалтерському обліку вартість безоплатно вивезеного товару списується до інших операційних витрат. Дохід від реалізації не визнається, оскільки компенсація від нерезидента не передбачена, тому операція зменшує фінансовий результат до оподаткування.

Списано вартість безоплатно переданого товару — Дт 949 – Кт 28 (або 26)

Для платників податку на прибуток, які застосовують податкові різниці, потрібно враховувати пп. 140.5.10 Податкового кодексу України. За цією нормою фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму вартості товарів, безоплатно переданих особам, які не є платниками податку на прибуток, крім фізичних осіб. Оскільки іноземні суб’єкти за загальним правилом не є платниками податку на прибуток в Україні, у високодохідника або платника, який добровільно застосовує різниці, виникає збільшуюча різниця на балансову вартість безоплатно переданого товару. У малодохідника таке коригування не застосовується.

Окремо є ризик щодо податку з доходів нерезидента. Податкові органи можуть розглядати безоплатне отримання майна або товарів нерезидентом від резидента як дохід із джерелом походження з України за пп. «к» пп. 141.4.1 Податкового кодексу України. За такого підходу може ставитися питання про утримання податку за ставкою 15% за пп. 141.4.2 Податкового кодексу України.

Оскільки передача відбувається у негрошовій формі, податок у такому разі сплачується резидентом за власний рахунок із застосуванням формули: податок = вартість товарів × 100 / (100 − 15) − вартість товарів. Звільнення або знижена ставка можуть застосовуватися за наявності чинної міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною отримувача і довідки про податковий статус нерезидента. Для зменшення ризиків щодо цього питання можна отримати індивідуальну податкову консультацію.

Грошова або товарна заборгованість за сумою, зазначеною в МД, не виникає. При безоплатному вивезенні в інвойсі або проформі та відповідних графах митної декларації зазначається, що вантаж передається безоплатно, без розрахунків, наприклад «No commercial value. Value for customs purposes only». Митна або статистична вартість у МД потрібна для митного контролю і статистики, а не для формування зобов’язання нерезидента оплатити товар.

Дебіторська заборгованість нерезидента за рахунком 362 не формується, оскільки оплата за цим постачанням не передбачена. Операція відображається через списання товару на витрати.

Валютний нагляд за строками розрахунків за експортними операціями застосовується до операцій, які передбачають грошові розрахунки. Якщо контракт, інвойс або проформа підтверджують безоплатний характер поставки і відсутність валютної виручки, банк не здійснює валютний нагляд за граничними строками надходження коштів за такою операцією.

Якщо йдеться про українського постачальника, у якого підприємство раніше придбало ці товари, сам безоплатний експорт не змінює розрахунків із таким постачальником. Заборгованість перед ним визначається лише первинним договором купівлі-продажу між підприємством і постачальником, а не сумою, зазначеною в митній декларації при подальшому експорті.

Раді допомогти, звертайтесь ще!