Розрахунок ЄСВ для працівника з неповною ставкою на роботі

Якщо працівника прийнято на основне місце роботи на 0,5 ставки, сам факт неповного робочого часу не зменшує мінімальну базу ЄСВ. За повний місяць трудових відносин або якщо відпрацьовано всі робочі дні за його графіком роботодавець має сплатити ЄСВ щонайменше з повної мінімальної зарплати, а не з її половини.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n194 , якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на відповідний місяць, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру МЗП та ставки 22%. У 2026 році МЗП становить 8 647 грн, тому мінімальний страховий внесок обчислюється так: 8 647 грн х 22 % = 1 902,34 грн на місяць. Водночас це правило не застосовується до доходів не за основним місцем роботи.

Пп. 6 п. 2 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 449 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15#n1257 уточнює умову застосування мінімальної бази: працівник має перебувати у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювати всі робочі дні звітного місяця, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіком змінності.

Вимоги про сплату внеску з мінімальної зарплати діє за одночасного дотримання умов:

- Працівник оформлений за основним місцем роботи;

- До його доходу застосовується ставка 22% (працівник не є особою з інвалідністю);

- Фактична зарплата нарахована в розмірі, меншому за встановлену законодавством МЗП;

- Працівник перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацював усі робочі дні звітного місяця за встановленим графіком.

Різниця між розміром МЗП та фактично нарахованою заробітною платою називається додатковою базою нарахування ЄСВ. Сплата ЄСВ з цієї додаткової бази здійснюється виключно за рахунок коштів роботодавця, утримувати ці суми із заробітної плати працівника категорично заборонено.

Неповний робочий час встановлюється за угодою сторін. Оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку, 0,5 ставки не означає, що зарплата обов’язково має дорівнювати половині МЗП. Це окреме питання оплати праці, тоді як для ЄСВ діє правило мінімального страхового внеску.

Роботодавець не зобов'язаний «дотягувати» ЄСВ до мінімального рівня, якщо:

- Працівник перебував у трудових відносинах неповний місяць через прийняття або звільнення. ЄСВ тоді нараховують із фактичної зарплати;

- Це зовнішній сумісник. Обов'язок доплачувати лежить лише на роботодавці за основним місцем роботи;

- Працівник має інвалідність і роботодавець правомірно застосовує ставку 8,41%. Для такого доходу вимога мінімальної бази не діє; ЄСВ нараховується на фактичну суму зарплати;

- Працівник працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом - це спеціальний виняток, прямо зазначений в абз. 8 пп 6 п. 2 розділу III Інструкції № 449.

Ще більше інформації у статтях «Неповний робочий час у 2026 році: як правильно оформити, оплатити працю та нарахувати ЄСВ» https://7eminar.ua/news/2117-nepovnii-robocii-cas-priinyattya-na-robotu-i-oplata-praci та «Як відобразити неповний робочий час у додатку Д1 Податкового розрахунку» https://7eminar.ua/news/8525-podatkovii-rozraxunok-yak-vidobraziti-nepovnii-robocii-cas-u-dodatku-d1

Раді допомогти, звертайтесь ще!