Правильне відображення об'єднання земельних ділянок в бухгалтерії

Балансову вартість потрібно перерозподілити з 20 старих ділянок на 10 нових за обраною вами раціональною базою (найчастіше – пропорційно площі або нормативній грошовій оцінці), щоб загальна вартість землі не змінилася; при цьому 20 «старих» ділянок списуєте з обліку, а 10 «нових» зараховуєте на баланс із сумарною тією самою вартістю.

Обґрунтування

1. Кадастрові номери змінюються, сама земля як актив – ні. При об’єднанні кількох земельних ділянок стара ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав, державна реєстрація скасовується, а новій ділянці присвоюють новий кадастровий номер, що прямо випливає з логіки державної реєстрації земельних ділянок, які ідентифікуються кадастровим номером у Державному земельному кадастрі, де ідентифікатором земельної ділянки є її кадастровий номер, а система ідентифікації єдина по всій Україні (постанова КМУ № 1051-2012-п). Для бухгалтерського обліку це означає не виникнення нового активу «з нуля», а зміну конфігурації вже існуючої сукупності земельних активів.

2. Базовий підхід до перерозподілу вартості. Щоб загальна балансова вартість землі не змінилася, потрібно:

   1. визначити загальну балансову вартість 20 «старих» ділянок на дату об’єднання;
   2. обрати базу розподілу для 10 «нових» ділянок:
   • площа в гектарах за правовстановлюючими документами;
   • або нормативна грошова оцінка (якщо є для кожної нової ділянки);
   3. розрахувати частку кожної нової ділянки в загальній площі (або НГО) і помножити цю частку на загальну вартість «комплексу» землі;
   4. зафіксувати цю методику в наказі про облікову політику чи окремому розпорядчому документі.

3. Типові бухгалтерські записи (загальний принцип). Оскільки земельні ділянки – неамортизований актив, обліковуються, як правило, на субрахунку 101 «Земельні ділянки», операція має характер внутрішньої перекласифікації, без доходів/витрат. Можливий варіант проведень подано узагальнено:

Якщо в обліковій політиці передбачено деталізацію по кожній ділянці без проміжного «комплексу», допустимо оформити операції без етапу 1, але алгоритм перерозподілу залишається тим самим.

4. Відображення в регістрах і програмі. У програмі (1С, BAS тощо) важливо:

   • закрити аналітику за кожною зі старих ділянок (з позначкою «об’єкт вибув у зв’язку з об’єднанням»), але без віднесення вартості на доходи/витрати;
   • відкрити 10 нових об’єктів обліку з новими кадастровими номерами й балансовою вартістю, розрахованою за описаною базою;
   • зберегти розрахунки розподілу (таблицю із площею/НГО, коефіцієнтами та сумами) як додаток до бухгалтерської довідки.

5. Взаємозв’язок із податковим обліком і кадастром. У Заяві за ф. №20-ОПП щодо об’єднаних земельних ділянок старі ділянки слід «закрити», а нові – відобразити як окремі об’єкти з новими кадастровими номерами, оскільки саме кадастровий номер уважається реєстраційним номером об’єкта оподаткування, що зазначається у відповідній графі заяви, і він має повністю збігатися з номером у Державному земельному кадастрі (п. 8.4 Порядку № 1588).

Раціонально обрану базу розподілу вартості, розрахунки й проводки бажано оформити окремою бухгалтерською довідкою та закріпити метод у наказі про облікову політику.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?