Включення виплат до Фонду оплати праці: важливі нюанси

Частково так: винагороду за гіг-контракт і оплачувану перерву потрібно включати до фонду оплати праці для 1-ПВ, а компенсацію відпустки після дати звільнення — включати як елемент фонду оплати праці, попри те що на неї вже не нараховують ЄСВ.

Обґрунтування

1. Винагорода за гіг-контракт і оплачувана перерва у фонді оплати праці та 1‑ПВ
Винагорода гіг-спеціаліста за гіг-контрактом є виплатою за виконання робіт/надання послуг за цивільно-правовим договором, тому її слід включати до фонду оплати праці та до рядка 1020 форми №1‑ПВ, оскільки до цього показника входять суми, нараховані особам, які виконують роботи за ЦПД. Це прямо підтверджено роз’ясненням щодо 1‑ПВ, де зазначено, що в рядку 1020 враховують оплату осіб за цивільно-правовими договорами згідно з Інструкцією №5, а консультація фахівця додатково наголошує на включенні всіх виплат за гіг‑контрактом до цього рядка. Оплачувана перерва за гіг‑контрактом є окремою соціальною гарантією гіг‑спеціаліста відповідно до ст. 21 Закону №1667, вона не є базою ЄСВ за позицією ДПС (Податкова консультація (ЗІР)), але при цьому податківці і Мінекономіки кваліфікують її як дохід гіг‑спеціаліста, що оподатковується ПДФО (зазвичай 18%) і відображається у 4ДФ з ознакою «127», а не як внескову базу; для цілей форми 1‑ПВ ця виплата відображається у рядку 1020 як оплата праці осіб, що виконують роботи за ЦПД.

2. Компенсація відпустки після звільнення і фонд оплати праці
Компенсація за невикористані відпустки при звільненні є виплатою, що за своїм змістом належить до фонду оплати праці як виплата за невідпрацьований час, а закон прямо зобов’язує її виплатити у разі звільнення працівника за всі невикористані щорічні відпустки і соцвідпустки на дітей (ст. 24 Закону про відпустки, ст. 83 КЗпП). Те, що на компенсацію відпустки, виплачену вже після звільнення, не нараховується ЄСВ, пояснюється тим, що працівник уже не є застрахованою особою (ч. 2 ст. 7 Закону №2464, Перелік №1170, позиція податкових органів), але така відсутність внеску не змінює її економічної суті як елемента фонду оплати праці за Інструкцією №5. Тому в статистичному звіті 1‑ПВ суми такої компенсації, нараховані у звітному місяці, слід включати до фонду оплати праці (рядок 1020, а для штатних — 1070), навіть якщо ЄСВ уже не нараховується.

Ризики та нюанси:
Різниця підходів «база ЄСВ» і «фонд оплати праці» важлива: для 1‑ПВ орієнтиром є класифікація Інструкції №5, а не факт нарахування ЄСВ, тому деякі «безвнескові» виплати (як компенсація відпустки після звільнення) усе одно потрапляють до фонду оплати праці, тоді як інші «соціальні» виплати (вихідна допомога, матеріальна допомога тощо) — ні, якщо Інструкція №5 відносить їх до інших виплат.

Узагальнено, для 1‑ПВ потрібно орієнтуватися на склад фонду оплати праці за Інструкцією №5, а не на те, чи нараховується ЄСВ.