Ризики податкового кредиту через різні одиниці виміру товару

Ні, сама по собі різниця в одиницях виміру («паковання» у видатковій та «тис.флак» у ПН за умови коректного перерахунку кількості й суми) не створює автоматичного ризику для податкового кредиту, але бажано, щоб одиниці виміру в ПН були узгоджені з первинними документами або принаймні однозначно з ними корелювали.

Обґрунтування

1. Вимоги до одиниць виміру в податковій накладній
Порядок заповнення ПН передбачає, що у графах 4–5 зазначають одиницю виміру та її код за КСПОВО, а якщо одиниця відсутня в КСПОВО, у графі 4 ставлять умовне позначення з первинних документів, а графу 5 не заповнюють, причому дані ПН мають відповідати первинним документам за суттю операції, кількістю та вартістю, оскільки помилка в одиниці виміру може призвести до неправильної кількості й ціни послуги чи товару, що вже зачіпає обов’язкові реквізити ПН, визначені п. 201.1 ПКУ. Такий підхід випливає з п. 16 Порядку №1307 та з вимог до первинних документів за ст. 9 Закону №996-XIV.

2. Коли відмінність в одиницях не є помилкою
Допускається ситуація, коли на різних етапах обліку або в різних документах одиниця виміру формально різна, але фактично ідентифікує той самий обсяг товару чи послуги.
Приклади:

• скорочене позначення одиниці у видатковій накладній і повна назва з КСПОВО у ПН (як у консультації щодо «т.у.ц.» та «тис.шт.ум. цегл»);
• різниця між одиницями у первинці й ПН, зумовлена прямою нормою ПКУ (як для товарів у режимі експортного забезпечення, де в ПН обов’язково «кг», навіть якщо в первинці «т»).
  У таких випадках ключове, щоб:
• можна було однозначно зіставити кількість та вартість (4920 паковань = 4,92 тис. флак, якщо 1 паковання = 1000 флаконів);
• загальна сума постачання та ПДВ в ПН відповідали фактичній операції.
  За п. 198.3, 198.6 та 201.10 ПКУ право на податковий кредит залежить насамперед від наявності зареєстрованої ПН та відповідності її даних реальній господарській операції, а не від формальної тотожності запису одиниці виміру з первинкою.

3. Ризики саме у вашій ситуації
Ризики виникають, якщо:

• у видатковій накладній немає чіткого зв’язку між «пакованням» і «тис.флак» (неможливо документально довести, що 4920 паковань саме дорівнюють 4,92 тис. флак або що 1 паковання = певна кількість флаконів);
• через іншу одиницю виміру змінюється арифметика: не збігається загальна кількість у натуральному вимірі або загальна сума постачання;
• податківці можуть трактувати розбіжність як таку, що унеможливлює ідентифікацію номенклатури/кількості, а це вже ризик для податкового кредиту, оскільки номенклатура, кількість та ціна є обов’язковими реквізитами ПН за п. 201.1 ПКУ.

4. Як правильно виправити, якщо хочете мінімізувати ризики
Якщо зараз арифметика узгоджується (сума та ПДВ збігаються, а перерахунок із «паковання» у «тис.флак» чітко простежується), формально можна не виправляти ПН, але на практиці для зниження ризиків краще уніфікувати підхід:

1. Попросити постачальника:

• або виписувати первинні документи також в одиниці «тис.флак» (або іншій одиниці з КСПОВО, яку він застосовує в ПН);
• або скласти розрахунок коригування (РК) до вже зареєстрованої ПН, яким змінити одиницю виміру та кількість так, щоб вони прямо відповідали одиниці «паковання» у видатковій накладній (опис товару й суми при цьому не змінюються).

2. При складанні РК постачальник:

• в «старому» рядку обнуляє показники з одиницею «тис.флак»;
• додає «новий» рядок з одиницею «паковання» або іншою, яка збігається з первинкою і дає ту саму суму постачання.
  Таке коригування виконується за правилами п. 192.1 ПКУ та Порядку №1307, при цьому суми ПДВ не змінюються, а уточнюється лише таблична частина.

Рекомендація: домовтеся з постачальником про єдину одиницю виміру в первинних документах і ПН на майбутнє, а по вже зареєстрованих ПН оцініть, чи чітко документально підтверджений перерахунок; якщо ні — ініціюйте РК для уточнення одиниці виміру без зміни загальних сум.