Правомірність тристороннього договору та ризики для ПДВ платника

Частково так, схема з оплатою третьою особою є юридично і податково допустимою, але важливо правильно оформити тристоронні відносини та документи, щоб мінімізувати ризики щодо ПДВ, визнання доходу і фінмоніторингу.

Обґрунтування

1. Правомірність оплати третьою особою та оформлення ПН/акта
Оплата за боржника третьою особою прямо допускається цивільним законодавством: боржник може покласти виконання грошового зобов’язання на іншу особу, якщо обов’язок не є суто особистим, а кредитор зобов’язаний прийняти таке виконання, що випливає зі статті 528 ЦКУ.
У податковому аспекті ПН складається на покупця (отримувача послуг), незалежно від того, хто фактично сплачує кошти, що підтверджують консультації ДПС у ЗІР (підкатегорія 101.16) та застосовуються при аналогічних ситуаціях, коли платіж здійснює інша особа, а ПН і видаткова/акт оформлюються на реального покупця.

2. Ризики для ТОВ «Піар агенство» (ПДВ і визнання операції)
Основні ризики для виконавця виникають не через сам факт оплати третьою особою, а через невідповідність документів суті операції. Щоб ПН вважалася правильною, у договорі має бути чітко визначено, що:

• замовник і отримувач послуг – ТОВ «Фарма» (PharmaSell);
• платник – компанія «Ніколаб», яка здійснює оплату в рахунок зобов’язань ТОВ «Фарма».

У такому випадку:

• ПН і акт виконаних робіт складаються на PharmaSell, що відповідає вимогам п. 201.1 ПКУ, який зобов’язує складати ПН на покупця товарів/послуг;
• отриманий платіж від «Ніколаб» визнається як належне виконання зобов’язання ТОВ «Фарма», а не як окрема операція з «Ніколаб» (немає підстав для перекваліфікації у бартер, взаємозалік тощо).

Ризик блокування ПН типовий у частині перевірки реальності операцій, але сам факт оплати третьою особою не є підставою для блокування, якщо:

• є тристоронній договір з чітким розподілом ролей;
• ПН виписана на реального отримувача послуг;
• призначення платежу однозначно ідентифікує, що платіж – «за PharmaSell за договором №… / актом / інвойсом №…».

3. Фінмоніторинг і ризики банку/податкової
Банки та податкові органи звертають увагу на операції без зрозумілого економічного змісту, платежі між неочевидно пов’язаними компаніями чи такі, де неможливо встановити, за що саме сплачуються кошти. Щоб уникнути питань фінмоніторингу:

• у тристоронньому договорі чітко прописати, що «Ніколаб» сплачує в інтересах та за дорученням ТОВ «Фарма» в рахунок оплати конкретних послуг;
• у платіжному дорученні обов’язково зазначити: «Оплата за відеоролик за договором №… від … за ТОВ «Фарма» (PharmaSell)»;
• за потреби мати лист-пояснення від PharmaSell і/або «Ніколаб» з посиланням на договір, що платіж здійснюється саме в рахунок зобов’язань PharmaSell.

4. Які документи оформити для мінімізації ризиків
Для зменшення податкових та комплаєнс-ризиків доцільно оформити:

• тристоронній договір, де:
  • замовник/отримувач послуг – ТОВ «Фарма»;
  • виконавець – ТОВ «Піар агенство»;
  • платник – «Ніколаб», із прямою вказівкою, що він сплачує за боржника;
• акти наданих послуг на ім’я PharmaSell, підписані замовником і виконавцем;
• ПН на PharmaSell як на отримувача послуг;
• платіжні документи «Ніколаб» із правильно сформульованим призначенням;
• за необхідності – листи від PharmaSell та «Ніколаб» про те, що оплата третьою особою здійснюється в межах тристороннього договору саме за послуги виконавця.

Ризики та нюанси:
Схема є поширеною практикою та сама по собі не створює заборонених наслідків, однак при нечіткому договорі або розмитому призначенні платежу можливі: питання щодо належності оплати, сумніви в реальності операції, а для банку – додаткові запити або тимчасова зупинка операції для з’ясування суті платежу.

У випадку коректно оформленого тристороннього договору, чітких платіжних реквізитів і складання ПН та акта на реального отримувача послуг у ТОВ «Піар агенство» відсутні специфічні податкові ризики, пов’язані саме з тим, що оплата здійснюється третьою особою.