Заміна боржника та облік зобов'язань в українській компанії

Так, запропонована схема може бути реалізована. З точки зору цивільного законодавства, бухгалтерського обліку та оподаткування для резидента Дія Сіті — платника податку на прибуток на особливих умовах (податку на виведений капітал) переведення боргу на естонську компанію з подальшою капіталізацією відповідної заборгованості шляхом зарахування зустрічних вимог не утворює об’єкта оподаткування ПнВК за умови належного документального оформлення операцій.

Переведення боргу з української компанії на естонську компанію здійснюється лише за письмовою згодою кредитора — фізичної особи відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863). Найбільш доцільним є укладення тристороннього договору між фізичною особою — кредитором, українською компанією — первісним боржником та естонською компанією — новим боржником.

Після прийняття боргу естонська компанія набуває права грошової вимоги до української компанії на суму прийнятого зобов’язання. Надалі українська компанія може збільшити статутний капітал за рахунок додаткового вкладу естонської компанії. Такий вклад може бути внесений шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, коли вимога естонської компанії щодо компенсації прийнятого боргу зараховується в рахунок її обов’язку внести вклад до статутного капіталу.

У бухгалтерському обліку української компанії операції можуть бути відображені таким чином.

Заміна боржника (заміна особи у зобов’язанні) — Дт 507 (685) / Фізична особа – Кт 507 (685) / Естонська компанія.

Відображення збільшення статутного капіталу після державної реєстрації змін — Дт 46 – Кт 401.

Зарахування зустрічних вимог та погашення заборгованості перед естонською компанією шляхом внесення вкладу до статутного капіталу — Дт 507 (685) / Естонська компанія – Кт 46.

Для резидента Дія Сіті, який застосовує особливий режим оподаткування відповідно до Податкового кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text), податок на виведений капітал виникає лише щодо операцій, прямо визначених Податковим кодексом як об’єкти оподаткування, зокрема виплати дивідендів, окремих виплат нерезидентам, надання безповоротної фінансової допомоги та інших операцій, визначених Кодексом. Отримання додаткового вкладу до статутного капіталу від учасника-нерезидента та припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не належать до таких операцій, тому самі по собі не утворюють об’єкта оподаткування ПнВК.

Обмеження щодо застосування негрошових форм розрахунків встановлені для платників єдиного податку і не поширюються на резидентів Дія Сіті, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Особливу увагу слід приділити оформленню самого переведення боргу. У договорі необхідно прямо визначити, що естонська компанія приймає борг не безоплатно, а українська компанія зобов’язується компенсувати їй суму прийнятого зобов’язання. Саме ця компенсаційна вимога надалі використовується для зарахування при внесенні додаткового вкладу до статутного капіталу. Якщо ж оформити переведення боргу як безоплатне звільнення української компанії від зобов’язання, виникає ризик перекваліфікації такої операції у безоплатно отриманий дохід або безповоротну фінансову допомогу.

Оскільки естонська компанія є пов’язаною особою — нерезидентом, необхідно також враховувати вимоги ст. 39 Податкового кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text) щодо трансфертного ціноутворення. Якщо річний дохід української компанії перевищує 150 млн грн, а обсяг операцій з таким нерезидентом перевищує 10 млн грн, відповідні операції можуть визнаватися контрольованими та потребуватимуть підтвердження відповідності принципу «витягнутої руки».

Якщо первинний договір позики передбачав нарахування процентів, під час їх виплати або переведення відповідного боргу необхідно врахувати правила оподаткування доходів фізичної особи. Виплата процентів підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 5%. Водночас переведення або погашення основної суми позики не є доходом фізичної особи та не підлягає оподаткуванню.

Збільшення статутного капіталу шляхом зарахування зустрічних вимог потребує прийняття відповідного рішення учасниками товариства, оформлення акта зарахування зустрічних однорідних вимог та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text) та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (https://zakon.rada.gov.ua/go/755-15).

Раді допомогти, звертайтесь ще!