Відображення безнадійної дебіторської заборгованості в податковому обліку

Списання товарної безнадійної дебіторської заборгованості завжди відображається у витратах бухобліку, а в податковому обліку з податку на прибуток: у малодохідників дорівнює бухобліку без коригувань, у високодохідників потребує застосування різниць за ст. 139 ПКУ з урахуванням того, чи відповідає борг ознакам безнадійної заборгованості за пп. 14.1.11 ПКУ.

Обґрунтування

1. Визнання товарної дебіторської заборгованості безнадійною в бухобліку Поточна дебіторська заборгованість визнається безнадійною, якщо є впевненість у її неповерненні або минув строк позовної давності, після чого списується на витрати згідно з п. 11 НП(С)БО 10. Для товарної дебіторки за авансами (рах. 37, 371) резерв не створюють, тому її списують проводкою Дт 944 Кт 37 (371) і одночасно відображають на позабалансовому рахунку 071 до трьох років за Інструкцією №291.

2. Податок на прибуток у малодохідників (без різниць) Підприємства, які не застосовують податкові різниці, визначають об’єкт оподаткування виключно за даними бухобліку, тому витрати від списання безнадійної товарної дебіторської заборгованості повністю зменшують фінансовий результат до оподаткування без додаткових коригувань, що прямо випливає з загального правила п. 134.1 ПКУ, на який спирається й ст. 139 ПКУ щодо застосування різниць.

3. Податок на прибуток у високодохідників: резерв створювався Для дебіторки, що є фінансовим активом і покрита резервом, при створенні резерву фінрезультат до оподаткування збільшують, а при подальшому списанні безнадійної заборгованості, яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості за п. 14.1.11 ПКУ, фінрезультат зменшують на суму списаної заборгованості відповідно до п. 139.2 ПКУ. Якщо ж борг не відповідає ознакам п. 14.1.11 ПКУ, право на зменшення відсутнє, а раніше створений резерв залишається збільшуючою різницею.

4. Податок на прибуток у високодохідників: резерв не створювався Якщо резерв сумнівних боргів не створювався, то при списанні безнадійної дебіторської заборгованості фінрезультат до оподаткування збільшують на всю суму витрат від списання відповідно до п. 139.2.1 ПКУ. Одночасно, якщо списаний борг відповідає ознакам безнадійної заборгованості з п. 14.1.11 ПКУ (наприклад, сплив строк позовної давності за пп. «а»), платник має право зменшити фінрезультат на цю ж суму за п. 139.2.2 ПКУ, у результаті чого чистий вплив різниць може бути нульовим. Якщо ж вимоги п. 14.1.11 ПКУ не виконано, зменшувальна різниця не застосовується, і списані витрати залишаються лише збільшувальною різницею.

5. Спеціальний випадок товарної дебіторки за авансами постачальнику Для авансів, що не завершилися поставкою, списання на витрати (Дт 944 Кт 371) у високодохідника також підлягає аналізу на відповідність умовам п. 14.1.11 ПКУ; за їх дотримання витрати не коригуються, а за відсутності таких умов сума списання понад резерв (якого тут немає) стає збільшувальною різницею за ст. 139.2 ПКУ, як це прямо випливає з логіки застосування податкових різниць у профільних нормах.

Формуючи податкові різниці, важливо документально підтвердити підстави безнадійності заборгованості саме в розумінні п. 14.1.11 ПКУ, щоб мати право на зменшення фінрезультату.