Виплата відпускних: дотримання законодавства та Конвенції №132

У вашій ситуації є ризик визнання порушення трудового законодавства, оскільки систематичне відтермінування виплати відпускних усім працівникам після початку відпустки фактично погіршує їх становище порівняно з вимогами закону, навіть якщо у Положенні є посилання на Конвенцію №132.

Обґрунтування

Базове правило. Заробітна плата працівникам за весь час відпустки має бути виплачена до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором. Це прямо закріплено у ст. 21 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР та у ч. 3 ч. 3 ст. 115 Кодексу законів про працю України.

Мінімальна гарантія. Формула «до початку відпустки» означає, що закон встановлює саме мінімальний строковий стандарт на користь працівника. Виплатити можна раніше, але не пізніше початку відпустки. Це випливає зі змісту ст. 21 та ч. 3 ст. 115 Кодексу законів про працю України.

Обмеження для локальних норм. Умови трудових договорів чи локальних актів, які погіршують становище працівника порівняно із законодавством, є недійсними. Це прямо передбачено ст. 9 КЗпП. Відтермінування належних працівникові виплат на більш пізній строк, ніж гарантований законом, розглядається як погіршення умов. Саме на це звертають увагу профспілкові роз’яснення, аналізуючи застосування статей 115 КЗпП та 21 Закону про відпустки.

Конвенція №132 як виняток, а не правило. Можливість домовленості про інший строк виплати відпускних за Конвенцією №132 використовується для поодиноких «термінових» відпусток, коли працівнику потрібно піти у відпустку поза графіком і фізично неможливо вчасно нарахувати та виплатити відпускні. У такому разі оформлюють індивідуальну домовленість і переносять строк виплати. Систематичне застосування цього механізму до всіх працівників фактично перетворює виняток на правило і створює масове відтермінування виплат. Це розцінюють як погіршення гарантій і порушення вимог закону щодо строків, про що прямо застерігають профільні роз’яснення, спираючись на ст. 9 КЗпП.

Позиція контролюючого органу. Держпраці прямо зазначає, що заробітна плата за час відпустки має бути виплачена до її початку, а виплата разом із зарплатою допускається лише якщо така можливість передбачена трудовим або колективним договором і не погіршує становище працівника. Якщо такої умови немає, роботодавець зобов’язаний виплатити відпускні до початку відпустки, інакше це порушення (Роз'яснення Держпраці (ПРАЦЯ)).

Що випливає для вашої практики.

1. Формально ви самі закріпили більш жорсткий стандарт – «за 3 дні», тобто до початку відпустки і навіть раніше. Виплата пізніше, ніж передбачено Положенням, вже порушує локальний акт.
2. Фактично ви в масовому порядку переносите виплату на після початку відпустки, коли платите разом з найближчою зарплатою, що суперечить як власному Положенню, так і базовій нормі «до початку відпустки».
3. Посилання на Конвенцію №132 у Положенні не «узаконює» систематичне відтермінування для всіх працівників. Для контролю це виглядає як відступ від законодавчої гарантії, а не як індивідуальні винятки.

Отже, при перевірці Держпраці така практика з великою ймовірністю буде кваліфікована як порушення строків виплати відпускних і як погіршення умов оплати праці порівняно з гарантіями ст. 21, ч. 3 ст. 115 Кодексу законів про працю України та ст. 9 КЗпП.