Обмежена робота сумісника: правові аспекти та подальші дії

Сумісник може мати будь‑яку невелику тривалість робочого часу, тому 12 годин у місяць не є порушенням, і закон прямо допускає, що в окремі місяці він може взагалі не працювати, якщо це відповідає домовленостям сторін і належно оформлено.

Обґрунтування

Закон не встановлює мінімальної або максимальної тривалості роботи за сумісництвом. Після скасування обмежень для держсектору роботодавці можуть встановлювати будь‑який неповний робочий час для сумісника, аж до 1 години на тиждень чи кількох годин на місяць, тож 12 годин у липні є допустимими.

Ключова вимога до сумісництва – робота виконується у вільний від основної роботи час, а не певний мінімум годин. Ваша оплата 12 годин за погодинною ставкою 165 грн відповідає принципу «зарплата за фактично виконану роботу», тому порушення в самому факті малої кількості годин немає.

Закон не забороняє, щоб у деякі місяці сумісник фактично не працював. Якщо в наступному місяці робота йому не надається і він реально не виконує роботу, це потрібно правильно відобразити в табелі й обрати правову підставу: або простій не з вини працівника з оплатою не менше 2/3 окладу, якщо ви мали надати роботу, але не надали, або відпустка без збереження зарплати за його заявою і вашим наказом, якщо сторони так домовилися.

Трудовий договір за сумісництвом може продовжувати діяти, навіть якщо фактично робота тимчасово не виконується. Якщо ви плануєте, що через місяць працівник знову вийде на роботу сумісником, немає обов’язку звільняти і знову приймати його, за умови що період «без роботи» юридично оформлений як відпустка без збереження зарплати або простій.

Підсумково, ситуація з 12 годинами в місяць і можливістю повної відсутності роботи в наступному місяці є законною, якщо ви коректно оформите відсутність роботи і оплату або її відсутність.