Чи потрібно надавати анкету ступеню ризику підприємства

Чинне законодавство України не передбачає обов'язку суб'єктів господарювання самостійно заповнювати та надсилати контролюючим органам анкети для визначення власного ступеня ризику.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#n140), віднесення суб'єкта господарювання до відповідної групи ризику (високий, середній або незначний) є функцією (повноваженням) контролюючого органу — у цьому випадку Укртрансбезпеки. Орган застосовує критерії, затверджені Кабінетом Міністрів України за його поданням, переважно на підставі даних, які вже є в його розпорядженні (ліцензія, вид перевезень, тип транспортних засобів тощо).

За неподання саме цієї анкети окремої відповідальності Законом № 877 не передбачено. Водночас зверніть увагу: якщо підприємство є ліцензованим перевізником, обов'язок надавати інформацію регулятору на його запит може випливати з ліцензійних умов та галузевого законодавства про автомобільний транспорт (а не із Закону № 877).

Але запит — це офіційне звернення органу влади, і лишати його без жодної реакції, на нашу думку, не варто. Навіть якщо ви вважаєте анкету необов'язковою, доцільно надіслати або заповнену анкету з достовірними даними, або вмотивовану письмову відповідь.

За відсутності даних орган може скласти оцінку ступеня ризику лише на підставі тієї інформації, яку має, і така оцінка не обов'язково буде на вашу користь. Надавши коректні дані самостійно, ви радше убезпечуєте себе від віднесення до завищеної категорії (а отже — від частіших планових перевірок).

Раді допомогти, звертайтесь ще!