Правила оприбуткування ТМЦ: назви, коди та наслідки для бізнесу

Так, можна використовувати внутрішні уніфіковані назви сировини, але безпечніше спочатку оприбутковувати ТМЦ за назвою постачальника, а потім внутрішнім документом переводити їх у власну номенклатуру.

Підприємство має право самостійно визначати облікову політику, правила документообігу та систему аналітичного обліку на підставі ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text. Водночас первинні документи повинні містити відомості про зміст та обсяг господарської операції відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону. Тому зміна назви у внутрішньому обліку не є порушенням, якщо сировина залишається тим самим фізичним об’єктом, її можна ідентифікувати, а зміна назви не означає фактичного перетворення одного товару на інший.

Для зменшення податкових ризиків доцільно затвердити наказом керівника використання внутрішньої уніфікованої номенклатури для складського та виробничого обліку. Також потрібно мати таблицю відповідності, у якій назви сировини від різних постачальників зіставлені з єдиною внутрішньою назвою підприємства, із зазначенням кодів або артикулів.

Під час оприбуткування можна оформлювати внутрішній акт перейменування або переведення номенклатури довільної форми з обов’язковими реквізитами первинного документа. У ньому слід зазначати, що отримано сировину за назвою постачальника згідно з накладною №…, а в обліку підприємства вона відображається під внутрішньою назвою.

Якщо одразу оприбутковувати ТМЦ лише за власною назвою і не мати документального зв’язку з назвою у видатковій накладній постачальника, під час перевірки може виникнути ризик претензій щодо ідентифікації придбаної сировини. Контролюючий орган може порівнювати складські залишки, первинні документи на придбання та дані обліку. Якщо у документах постачальника зазначена одна назва, а в обліку підприємства — інша, без таблиці відповідності або акта перейменування може бути поставлено під сумнів документальне підтвердження операції.

Згідно з п. 44.1 та п. 44.6 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text показники податкової звітності мають формуватися на підставі належних документів. За відсутності простежуваного зв’язку між назвою у податковій накладній постачальника та назвою у внутрішньому обліку підприємства може виникнути ризик зняття податкового кредиту з ПДВ і донарахування податкових зобов’язань.

Оскільки сировина використовується у виробництві, готова продукція матиме іншу назву та код УКТ ЗЕД, тому ризик блокування вихідних податкових накладних через «пересорт» у цій частині не виникає. Але простежуваність придбаної сировини для підтвердження вхідного ПДВ має бути збережена.

Раді допомогти, звертайтесь ще!