Перенос зайвих експортних коштів: можливості та валютний нагляд

По договору № 1 (переплата авансу по ксопрту) у Вас немає валютного контролю, оскільки він можливий по експорту тільки по Дт 362 (реалізація на умовах постоплати)

Так визначено Законом про валюту та валютні операції № 2473 в ст. 13 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#n169):

"2. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання."

Чи можна аванс по договору № 1 зарахувати в оплату по договору № 2

Зазвичай банки проводять валютний контрольв межах договору

Щоб банк врахував аванс по договору № 1 в оплату по договору № 2 Ви маєте надати банку відповідне рішення сторон (Вас і нерезидента) про такке перекидання авансу.

Строго кажучи, таку операцію можна вважати заліком зустрічних однорідних вимог, які заборонені для цілей валютного контролю на час воєнного стану п. 14-6 Постанови НБУ № 18 від 24.02.2022 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22?find=1&text=%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80#w1_14).

Проте, якщо сума заліку менша за еквівалент 400 000 грн. (а 5500 євро - це менше 400 000 грн.) то такий залі можливий.

Позиція ДПС (https://vin.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1005441.html):

"ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду визначено нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції». Зокрема, Законом № 2473 визначено, що валютним наглядом є система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства. Суб’єктами валютних операцій є резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції. Тобто, валютний нагляд здійснюється за валютними операціями, які мають ознаки, визначені у пункті 1 частини першої статті 1 Закону № 2473, а не за «інвойсами». У разі якщо положення інших законів суперечать положенням Закону № 2473, застосовуються положення цього Закону.

У частині першій статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України наділений правом встановлення:

граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

винятків та (або) особливостей запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України;

мінімальних граничних сум операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У частині другій статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Водночас слід врахувати, що в пункті 14 прим. 3 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» визначено, що граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у статті 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Враховуючи зазначене, повідомляємо, що для дотримання вимог Закону № 2473 за експортовані резидентом товари, їх оплату нерезидент має здійснювати шляхом перерахування грошових коштів із-за кордону на рахунок резидента в уповноваженому банку України.

З урахуванням положень Закону № 2473 та нормативно-правових актів НБУ, ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування за експортною операцією авансового платежу, отриманого від нерезидента за інвойсом № 1 в рахунок поставки товару за інвойсом № 2, в межах одного договору з нерезидентом, а також в межах різних експортних договорів з одним і тим самим нерезидентом за відсутності ознак штучного дроблення операцій і використання зарахування заборгованості з метою обходу валютних обмежень, встановлених НБУ.

Водночас зазначаємо, що остаточні висновки щодо наявності чи відсутності порушень валютного законодавства за результатами здійснених валютних операцій можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались. "

Раді допомогти, звертайтесь ще!