Наслідки неналежного утримання аліментів та звітності по зарплаті

Якщо підприємство не мало виконавчого документа чи належним чином оформленої заяви працівника про добровільне утримання аліментів, то обов’язку здійснювати утримання із зарплати у роботодавця фактично не виникало.

Сам факт того, що кошти перераховувалися на картку матері дитини, ще не означає, що це були саме аліменти у розумінні виконавчого провадження. Якщо в програмі була лише інформація про «згоду про сплату», але самого документа немає, визначити правову природу таких виплат складно.

Основний ризик у вашій ситуації — неутримання аліментів за наявності виконавчого документа. Але якщо виконавчий лист, постанова виконавця або нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів роботодавцю не надходили, відповідальність за несплату аліментів покладається на самого працівника, а не на бухгалтера чи підприємство.

Щодо звітності. Відомості про утримані аліменти відображаються у Додатку 4ДФ лише у разі їх фактичного утримання із доходу працівника. Якщо підприємство не проводило утримань, то й обов’язку показувати їх у звітності не було.

Якщо аліменти утримувались, але не відображались в звітності, слід подати уточнюючий розрахунок за кожний місяць, в якому відбулось утримання аліментів, та не було відображено в звітності.

Уточнюючий розрахунок подається на підставі інформації з раніше поданих розрахунків і містить інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються (п.7 розд. V Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-15/ed20250206#n1364).

Тобто в уточнюючому звіті має бути таблична частина податкового розрахунку та Додаток 4ДФ з рядками, що уточнюються.

Пропущений рядок з нарахуванням аліментів додається з ознакою "0 в графі 10. Суму аліментів відображаєте в графах 3а та 3. Ознака доходу "140".

Раді допомогти, звертайтесь ще!