Вимоги перевізника щодо ТТН: законність та обґрунтованість ситуації

Вимога Компанії В щодо обов’язкового оформлення окремої ТТН від імені Компанії Б не випливає із законодавства, оскільки Компанія Б не здійснює фактичного відвантаження товару та не є учасником перевезення.

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» https://zakon.rada.gov.ua/go/2344-14 товарно-транспортна накладна оформлюється учасниками транспортного процесу та підтверджує саме факт перевезення вантажу. Вантажовідправником є особа, яка передає вантаж перевізнику для транспортування.

У наведеній ситуації фактичне навантаження товару здійснюється зі складу Компанії А, а товар забирає перевізник — Компанія В. Тому саме Компанія А є фактичним вантажовідправником у межах транспортного процесу.

Компанія Б не має складу, не має договору користування складом Компанії А та фактично не здійснює фізичне відвантаження товару. Тому оформлення ТТН від імені Компанії Б як вантажовідправника не відповідатиме фактичним обставинам перевезення.

ТТН і видаткова накладна мають різне призначення. Видаткова накладна підтверджує передачу права власності на товар між продавцем і покупцем, а ТТН підтверджує транспортування вантажу. Законодавство не встановлює вимоги про обов’язкове «дзеркальне» співпадіння продавця у видатковій накладній та вантажовідправника у ТТН.

У випадку транзитної поставки, коли товар передається безпосередньо від первинного постачальника кінцевому покупцю без завезення на склад посередника, ТТН повинна відображати фактичний рух товару та реальні адреси навантаження і розвантаження. Такі вимоги випливають із Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу №363 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98.

Тому найбільш коректним оформленням у цій ситуації є:
— вантажовідправник — Компанія А;
— вантажоодержувач — Компанія В;
— перевізник — Компанія В;
— пункт навантаження — склад Компанії А;
— пункт розвантаження — склад Компанії В.

У графі щодо супровідних документів або примітках можуть бути зазначені реквізити видаткової накладної між Компанією А та Компанією Б і між Компанією Б та Компанією В. Також, згідно підпунтку11.1 Правил 363 може бути введений додатковий реквізит в довільній формі, в якому можна зазначити компаню Б як продавця за догвором з компанією В. Додактовий реквізит не регламентуєтсья - сторони можуть ввести будь який реквізит, який вважають за потрбіне.

Видаткова накладна та акт приймання-передачі, складені між Компанією Б та Компанією В, підтверджують господарську операцію з постачання товару. Окрема ТТН від Компанії Б лише для «дзеркальності» документів законодавством не вимагається.

Оформлення Компанією Б ТТН як вантажовідправником при відсутності у неї складу або права користування складом Компанії А може створювати ризики щодо підтвердження реальності господарської операції під час податкових перевірок.

Раді допомогти, звертайтесь ще!