Вимоги до національності виробника при експорті товарів в Україні

МКУ в ст. 36 визначає наступне (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD#n7738)6

"2. Країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Якщо стосовно конкретного товару критерії достатньої переробки не встановлено, застосовується правило, згідно з яким країна походження товару визначається за країною походження використаних при переробці матеріалів з найбільшою вартістю.

4. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

5. Повністю отримані або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються відповідно до законів України, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

6. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом."

Також визначити країну походження товару можна згідно норм ст.ст. 37 - 40 МКУ

Перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження товару затверджений Постановою КМУ від 20.12.2006 № 1765 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1765-2006-%D0%BF#Text). В ньому треба дивитися - по конкретному товару що є достатньою переробкою.

Також Україна Законом від 08.11.2017 р. N 2187-VIII приєдналася до Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_006-16#n2), яка визначає наступне:

"Стаття 3
Товари, цілком отримані в певній країні
1. Такі товари вважаються повністю отриманими в Договірній Стороні при експорті до іншої Договірної Сторони:
(a) мінеральні товари або природна вода, видобуті з надр чи морського дна;
(b) рослини, включаючи водні рослини, та товари рослинного походження, вирощені та зібрані на території країни;
(c) живі тварини, народжені та вирощені на території країни;
(d) продукція одержана з тварин, вирощених на території країни;
(e) товари, отримані від забою тварин, народжених та вирощених на території країни;
(f) товари, отримані шляхом мисливства або рибальства на території країни;
(g) товари аквакультури, у тому числі риба, ракоподібні, молюски та інші водні безхребетні народжені або вирощені з яєць, личинок, дрібної риби або мальків;
(h) товари морського рибного промислу та інші товари, добуті за межами територіальних вод Договірної Сторони, яка експортує, її суднами;
(i) товари, вироблені на борту плавучих рибопереробних підприємств, виключно з товарів, зазначених у пункті (h);
(j) вироби, що були у вжитку, зібрані та придатні виключно для відновлення сировинних матеріалів;
(k) відходи та брухт, отримані в результаті виробничих операцій, здійснених на території країни;
(l) товари, добуті із морського дна або з-під нього за межами територіальних вод за умови, що країна, яка їх добуває, за умови, що така країна має виключні права на експлуатацію;
(m) продукція, вироблена на території країни виключно з товарів, зазначених у пунктах (a) - (l).
2. Терміни "їхні судна" і "їхні плавучі рибопереробні підприємства" в пунктах 1(h) та 1(i) застосовуються виключно до суден і плавучих рибопереробних підприємств, які відповідають всім таким вимогам:
(a) зареєстровані в Договірній Стороні-експортері або в Договірній Стороні-імпортері;
(b) ходять під прапором Договірної Сторони-експортера або Договірної Сторони-імпортера;
(c) відповідають одній з наступних умов:
(i) принаймні на 50 % є власністю громадян Договірної Сторони-експортера або Договірної Сторони-імпортера, або
(ii) є власністю компаній, у яких:
- головний офіс та основне місце діяльності знаходяться у Договірній Стороні-експорті або у Договірній Стороні-імпортері; та
- принаймні 50 % є власністю Договірної Сторони-експортера чи Договірної Сторони-імпортера або державних установ чи громадян цих Договірних Сторін.
3. Для цілей пункту 2, якщо Договірною Стороною-експортером є Європейський Союз, це означає держави - члени Європейського Союзу.
4. Для цілей пункту 2 держави ЄАВТ повинні розглядатися як одна Договірна Сторона.
Стаття 4
Достатньо оброблені або перероблені товари
1. Без обмеження для змісту положень пункту 3 цієї Статті та Статті 6 товари, які не повністю вироблені в Договірній Стороні, вважаються достатньо обробленими або переробленими при виконанні умов, викладених у Додатку II для відповідних товарів.
2. Якщо товар, який набув статусу походження у Договірній Стороні відповідно до пункту 1 цієї Статті, використовується як матеріал у виробництві іншого товару, матеріали, що не мають походження, які могли б бути використані при його виробництві, не враховуються.
3. Визначення відповідності вимогам пункту 1 цієї Статті здійснюється для кожного товару.
Однак, якщо відповідне правило ґрунтується на дотриманні умов максимального вмісту матеріалів, що не мають походження, митні органи Договірних Сторін можуть дозволити експортерам розраховувати середню ціну товару на умовах франко-завод, а також вартість матеріалів, що не мають походження, як зазначено в пункті 4 цієї Статті, з метою врахування коливань витрат і курсів валют.
4. У випадку, зазначеному в абзаці другому пункту 3 цієї Статті, середня ціна товару на умовах франко-завод та середня вартість використаних матеріалів, що не мають походження, розраховуються на основі суми цін на умовах франко-завод, які сплачуються за всі продажі одних і тих самих товарів, здійснених протягом попереднього фінансового року, та суми вартості усіх матеріалів, що не мають походження, використаних при виробництві одних і тих самих товарів за попередній фінансовий рік, як його визначено у Договірній Стороні-експортері, або, якщо дані за повний фінансовий рік недоступні, - у коротший період, який однак не повинен бути меншим, ніж три місяці.
5. Експортери, які обрали розрахунок середньої ціни, повинні послідовно застосовувати такий метод протягом року наступного за звітним фінансовим роком або, у разі необхідності, протягом року, наступного за коротший період, що використовується в якості звітного періоду. Експортери можуть припинити застосовувати такий метод, якщо протягом відповідного фінансового року або коротшого періоду, який триває не менше трьох місяців, вони фіксують припинення коливань витрат або курсів валют, які виправдовували використання такого методу.
6. Середня ціна і вартість, зазначені у пункті 4 цієї Статті, використовуються як ціна на умовах франко-завод і вартість матеріалів, що не мають походження, для встановлення відповідності вимогам щодо максимального вмісту матеріалів, що не мають походження."

Додатково рекомендуємо ознайомитись з додатком ІІ до цієї Регіональної Конвенції - де розписані правила визначення достатньої переробки по групам товарів

Раді допомогти, звертайтесь ще!