Звітність фізичної особи за кордоном: обов'язки та наслідки

Такій особі потрібно подати повідомлення про КІК, щорічний звіт про КІК та декларацію про майновий стан і доходи; іноземну зарплату необхідно декларувати, а за неподання звітності передбачені значні штрафи, хоча під час воєнного стану діє спеціальний порядок їх незастосування за умови подальшого виконання обов’язків.

Фізична особа — резидент України, яка володіє часткою в іноземній компанії, вважається контролюючою особою контрольованої іноземної компанії. Відповідно до правил оподаткування КІК така особа зобов’язана виконувати спеціальні вимоги щодо інформування податкового органу та подання звітності (ст. 39-2 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text).

Контролююча особа повинна подати повідомлення про набуття частки у КІК або про зміну частки протягом 60 днів з дати такого набуття чи зміни (пп. 39-2.5.5 ПКУ). Оскільки частка була отримана у 2024 році (50%) та збільшена у 2025 році до 100%, повідомлення мало подаватися у встановлений строк, однак його можна подати і пізніше. Крім того, щорічно подається звіт про контрольовану іноземну компанію (пп. 39-2.5.2 ПКУ). Такий звіт подається разом із податковою декларацією про майновий стан і доходи за відповідний рік.

Заробітна плата, отримана від іноземної компанії, вважається іноземним доходом фізичної особи. Такий дохід підлягає декларуванню у декларації про майновий стан і доходи. Згідно з п. 164.4 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються у гривні за офіційним курсом Національного банку України, що діє на дату отримання доходу. Отже, кожну виплату зарплати потрібно перерахувати у гривні за курсом НБУ на дату її фактичного отримання та відобразити у декларації.

За неподання повідомлення про КІК або звіту про КІК передбачена фінансова відповідальність. Відповідно до п. 120.7 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text штраф за неподання повідомлення становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, а за неподання звіту про КІК — 100 розмірів прожиткового мінімуму. Крім того, щодо операцій та звітності з КІК встановлено збільшений строк давності податкових перевірок — 2555 днів.

Ліквідація іноземної компанії не звільняє контролюючу особу від обов’язку подати звітність за періоди, у яких така особа володіла КІК. У разі припинення контролю також необхідно подати повідомлення про припинення участі у КІК протягом 60 днів.

Під час дії воєнного стану застосовується особливий порядок відповідальності за порушення правил щодо КІК. Згідно з підрозділом 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (п. 72) штрафні санкції за такі порушення не застосовуються, якщо контролююча особа виконає відповідні обов’язки та подасть необхідні повідомлення і звіти протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану. Якщо ж після завершення воєнного стану ці обов’язки не будуть виконані у зазначений строк, штрафи можуть бути застосовані у повному обсязі за весь період порушення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!