Проблема повернення податків при ліквідації фінансової установи

Повернення податків у цій ситуації робити недоцільно; оптимальний варіант — залишити сплачені суми як належно виконані податкові зобов’язання та оформити внутрішнє схвалення ліквідатором проведених платежів.

З моменту призначення ліквідатора саме він здійснює управління справами юридичної особи. Це передбачено ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863, відповідно до якої після призначення ліквідаційної комісії або ліквідатора до них переходять повноваження щодо управління юридичною особою. Отже, формально після такого призначення документи та платежі повинні підписуватися ліквідатором.

Разом з тим сам факт того, що податки і заробітна плата були сплачені електронним підписом колишнього керівника, не означає, що ці платежі є недійсними. Податкові зобов’язання виконані, кошти надійшли до бюджету, а отже обов’язок платника податків виконаний. Відповідно до п. 36.1 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text податковим обов’язком є обов’язок платника обчислити, задекларувати та сплатити податок у встановлені строки. Якщо податок фактично сплачено, податкове зобов’язання вважається виконаним.

Цивільне законодавство також допускає можливість подальшого схвалення дій, які були вчинені без належних повноважень. Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, укладений особою без повноважень або з перевищенням повноважень, може бути схвалений особою, яку вона представляла, і тоді він вважається чинним з моменту його вчинення. У цій ситуації ліквідатор може оформити письмове рішення або розпорядження, яким підтвердити та схвалити проведені платежі (заробітна плата, податки, збори) як такі, що здійснені в інтересах юридичної особи під час ліквідаційної процедури.

Ініціювати повернення податків із бюджету не є доцільним. Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково або надміру сплачених сум податків здійснюється за заявою платника. Подання такої заяви може спричинити перевірку правильності сплати податків і фактично створить штучну заборгованість перед бюджетом до моменту повторної сплати. Це не має практичного сенсу, оскільки податкові зобов’язання вже виконані.

Тому більш безпечним варіантом є оформлення ліквідатором внутрішнього документа (наказу або рішення), яким підтверджується, що платежі з липня по грудень 2025 року, проведені з банківського рахунку підприємства, визнаються такими, що здійснені в інтересах юридичної особи та приймаються ліквідатором. Надалі ці операції відображаються у бухгалтерському обліку та у ліквідаційній звітності.

Такий підхід дозволяє не звертатися до податкового органу щодо повернення коштів і не створює підстав для додаткових перевірок, оскільки податки були сплачені у встановлені строки і бюджет не зазнав збитків.

Раді допомогти, звертайтесь ще!