Списання пошкодженої продукції: бухоблік, ПДВ та податкові наслідки

Списуємо на операційні витрати Дт 947

Відповідно до наказу керівника на підприємстві створюється комісія з відповідальних осіб, яка здійснює інвентаризацію зазначених товарно-матеріальних цінностей, складає Акт списання зіпсованої продукції в якому зазначено причини псування, найменування, кількість, первісну вартість та інші характеристики. Списання проводиться актом списання у довільній формі (п.4.4 розд.ІІІ Положення № 879 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#n108 ).
На підставі затвердженого керівником акта списання у бухгалтерському обліку відображаються у складі інших операційних витрат. У бухзаписах списання готової продукції: Дт 947 Кт 26. "На субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" ведеться облік нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження, та реалізації. Одночасно із списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, на витрати, балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 "Списані активи"." (Інструкція № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#n1077 ).
Оскільки підприємство сформувало податковий кредит з ПДВ, а фактичне використання у господарській діяльності не відбулося, відповідно пп."г" п.198.5 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4931 ПКУ, треба нарахувати податкові зобов"язання для компенсації і скласти зведену ПН з типом причини 13. В обліку Дт 949 Кт 641/ПДВ.

Що стосується складання самої зведеної податкової накладної в якій нараховуються податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ, то складати її слід так:

1) у верхній лівій частині такої податкової накладної слід вказати (п. 8 та 11 Порядку № 1307):

• у графі “Зведена податкова накладна” код ознаки “1”. Адже ми говоримо про нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ;


• помітку “X” у графі “Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини”, та зазначити тип причин “13” “Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності”.

2) у полі, відведеному для відображення даних про постачальника, вказуєте у звичному порядку свої дані, а от поле де відображаються дані про покупця товарів заповнюється по особливому. У ньому слід вказати у графі “Отримувач (покупець)” власне найменування (ПІБ), а в рядку “Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)” проставляється умовний ІПН “600000000000”. Рядок “Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта” не заповнюється.

3) у табличній частині такої податкової накладної на сьогодні слід вказати— у графі 2 “Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця” дані про податкову накладну.

Усі інші графи табличної частини компенсувальної податкової накладної слід заповнювати у звичному порядку.

Заповнену компенсувальну податкову накладну згідно з п. 198.5 ПКУ варто обов’язково зареєструвати в ЄРПН. Строк її реєстрації міститься у п. 201.10 ПКУ. Відповідно до нього зареєструвати у ЄРПН таку накладну слід протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому такі накладні складені.

Тут є приклад: https://7eminar.ua/news/1399-kompensuyuca-podatkova-nakladna-zmini-v-zapovnenni-i-zrazok

Раді допомогти, звертайтесь ще!