Бухгалтерський облік сонячних панелей та генерації електричної енергії

Сонячна електростанція: виробництво електроенергії

Після того, як СЕС ввели в експлуатацію, підприємство стає виробником електричної енергії.

Енергія, що вироблена з альтернативних джерел, є товарною продукцією, що призначеною для купівлі-продажу (ст. 1 Закону України від 20.02.2003 № 555-ІV «Про альтернативні джерела енергії»). Для облікових потреб продукція/товар є різновидом запасів (п. 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246; далі – НП(С)БО 9).

Особливість електроенергії – відсутність незавершеного виробництва та залишку готової продукції у вигляді виробленої енергії
Вироблену енергію підприємство може:

використати для власних потреб, зокрема у виробництві
та/або

реалізувати на сторону.

До уваги! Щоб виконувати такі операції, додайте код КВЕД до переліку виді діяльності, що маєте право здійснювати:

для виробництва електроенергії – 35.11;
продажу електроенергії споживачам – 35.14 (Національний класифікатор «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держстандарту від 11.10.2010 №457).

У загальному випадку виробники зобов’язані керуватись вимогами НП(С)БО 16 «Витрати» та облікувати виробничу собівартість на рахунку 23 «Виробництво». Проте, аби організувати обліку, врахуйте як використовуватимете вироблену СЕС електроенергію.

Сонячна електростанція: електроенергія для власних потреб

Якщо вироблену електроенергію споживаєте виключно для власних потреб, то рахунок 23 можна не використовувати. Так, до калькуляції виробничої собівартості продукції, що виготовляєте, уведіть статтю «Паливо та енергія на технологічні цілі» і включіть до неї усі види палива та енергії, які витрачаєте безпосередньо у процесі виробництва продукції. Передбачте таку статтю витрат у наказі про облікову політику підприємства.

Витрати на самостійно вироблену енергію складатимуться із фактичної собівартості її виробництва (пп. 317-319 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Мінпромполітики від 09.07.2007 №373, далі – Методрекомендації №373). До собівартості продукції такі витрати включайте на підставі показань контрольно-вимірювальних приладів та прийнятих норм витрат на виробництво продукції (п. 316, Методрекомендацій №373). А якщо це неможливо, то пропорційно кошторисним ставкам (п. 308 Методрекомендацій №308).

Витрати сонячної енергії:

на опалення виробничих приміщень, освітлення та інші госппотреби включіть до адміністративних та загальновиробничих витрат (ЗВВ);
транспортні роботи, що пов’язані із обслуговуванням виробництва та роботою обладнання – до ЗВВ та витрат на утримання та експлуатацію обладнання (п. 320 Методрекомендацій №320).

Сонячна електростанція: електроенергія для продажу

Якщо плануєте споживати сонячну енергію не лише у власній госпдіяльності, але й реалізувати на сторону, СЕС утворить допоміжний підрозділ. Тож обов'язково уведіть до робочого плану рахунків окремий субрахунок до рахунку 23.

До облікової політики підприємства включіть:

інформацію про новий об’єкт обліку витрат та об'єкт калькулювання;
метод калькулювання, наприклад найбільш доречним буде однопередільний (п. 549 Методрекомендацій №373).
За однопередільного методу виробничу собівартість послуг розрахуйте шляхом підсумовування понесених підприємством витрат, пов’язаних із процесом надання послуг, що віднесені до певного звітного періоду, та ділення отриманого результату на обсяг наданих послуг. У підсумку отримаєте собівартість одиниці товару (одиниці калькулювання)

визначте одиницю калькулювання – 1000 кВт-год або 1 кВт-год енергії (п. 565 Методрекомендацій № 373);
включіть статті витрат, що увійдуть до виробничої собівартості (п. 11 НП(С)БО 16). Їх склад залежатиме від потужності СЕС та завдань її експлуатації.

https://7eminar.ua/news/8267-sonyacna-elektrostanciya-oblik-ta-opodatkuvannya-virobnictva-energiyi-ta-yiyi-prodazu

Раді допомогти, звертайтесь ще!