Вимоги до договору та оформлення неповного робочого часу

Законодавство передбачає, що працевлаштування осіб з інвалідністю має враховувати їхні індивідуальні потреби, які визначаються в ІПР.

ІПР повинна містити перелік компенсаторів обмежень життєдіяльності, які забезпечують повноцінне життя та соціальну активність особи з інвалідністю. В ст.23 Закону "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#n290 зазначено: Особа з інвалідністю (її законний представник) має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу способів та засобів адаптації середовища, передбачених її індивідуальною програмою реабілітації, від її частини або від усієї програми.
Особа з інвалідністю (її законний представник) має право брати участь у виборі та погоджувати індивідуальний перелік способів та засобів адаптації середовища в межах її індивідуальної програми реабілітації

Тому в трудовому договорі мають бути відображені умови праці, які відповідають ІПР, включаючи адаптацію робочого місця та надання пільг, але з урахуванням побажань працівника.

Неповний робочий час може бути встановлений за угодою сторін і має бути чітко зафіксований у трудовому договорі, включаючи години роботи та дні тижня. За нормою ст. 56 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n373 оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Якщо зарплата працівника при роботі з неповним робочим часом буде дорівнювати або менше МЗП, для врахування в квоту таких працівників доцільно запровадити для працівників з інвалідністю скорочений робочий час (ст.51 КЗпП). Тоді оклад/ ставка оплачуються за виконання норми скороченого робочого часу.
В звітності працівники з неповним робочим часом відображаються в Д1 в гр.22- "1-так", при виконанні норми зі скороченим робочим часом в гр.22- "0-ні".

Раді допомогти, звертайтесь ще!