Працівники мають право лише на ті гарантії та компенсації, які прямо пов’язані з переведенням в іншу місцевість разом із підприємством, але без зміни місця проживання; підйомна допомога та компенсація переїзду в такому разі не надаються.

Якщо склад підприємства переїхав з м. Києва до Київської області, а працівники складу щоденно добираються на роботу і при цьому не змінюють місце свого проживання, для них має місце переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством у розумінні ст. 32 КЗпП України, але без переїзду працівника.

Відповідно до ст. 120 Кодексу законів про працю України, гарантії та компенсації (оплата проїзду, добові, витрати на перевезення майна, підйомна допомога) надаються лише у разі переведення працівника на роботу в іншу місцевість із переїздом. Оскільки у вашій ситуації працівники не змінюють місце проживання, а лише щоденно їздять на роботу, норми ст. 120 КЗпП не застосовуються.

Таким чином, обов’язкові законодавчі пільги у вигляді підйомної допомоги, компенсації вартості переїзду, добових або витрат на перевезення майна працівникам не належать, навіть якщо дорога до роботи стала довшою або дорожчою.

Разом з тим роботодавець має право (але не обов’язок) встановити додаткові компенсації або соціальні гарантії для таких працівників на підставі:

– колективного договору;
– положення про оплату праці або соціальні гарантії;
– наказу керівника (наприклад, компенсація вартості проїзду, організація корпоративного транспорту, часткове відшкодування пального тощо).

Такі виплати матимуть добровільний характер, а їх оподаткування здійснюється за загальними правилами - залежно від виду компенсації та способу її надання.

Отже, якщо працівники складу щоденно їздять на роботу з попереднього місця проживання і не переїжджають, законодавчих компенсацій у зв’язку з переїздом складу вони не набувають, а всі можливі пільги можуть бути лише внутрішнім рішенням роботодавця.

Раді допомогти, звертайтесь ще!